Новини України

На початку повномасштабного вторгнення 59 окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка очолив Вадим Сухаревський. Під його командуванням 59-ка спершу брала участь у боях на півдні України, а від грудня 2022 року й до початку 2024-го воювала на Авдіївському напрямку. За цей час підрозділ здобув славу одного з найбоєздатніших у Сухопутних військах.

У лютому 2024 року Сухаревського призначили заступником головнокомандувача Олександра Сирського, вже у червні — командувачем Сил безпілотних систем. Відтоді 59 ОМБр змінила ще двох командирів. До квітня нею керував Максим Стеценко. А от із квітня бригаду очолив 33-річний підполковник Богдан Шевчук.

«Зараз набагато гірше, після зміни Сухаревського», — коротко описав ситуацію один з офіцерів, який працює у штабі бригади. 

Нещодавно претензії до Богдана Шевчука вилилися у публічний простір — спершу від журналіста Юрія Бутусова, а згодом і від парамедикині Катерини Поліщук, відомої як Пташка. Комбригу закидають погане управління, сумнівні доручення та нехтування життям бійців. 

А от колишні підлеглі Шевчука із 68 окремої єгерської бригади, де той був командиром батальйону, навпаки підтримали його публічним зверненням.

Заступився за підполковника і ще один знайомий Шевчука — військовий Вадим Дякевич. Він відзначив, що той — бойовий офіцер, який виконував завдання в тилу у ворога.

«Богдан справді порядна людина, порядний командир. Він завжди стриманий, позитивний, “топив” за своїх бійців», — згадує Дякевич.

«А чого вони в Красногорівці?» — «То ж ви і відправили»

«Найбільша проблема зараз — це мікроменеджмент, коли ледь не кожному пілоту ставлять задачу, на який кущ треба дивитися», — скаржиться в розмові з hromadske один із дронарів бригади, який служив і при Сухаревському. Він стверджує, що у його галузі ситуація погіршилася.

За його словами, при командирі Сухаревському проблем із пошуком БпЛА в них не було, на відміну від сьогодення. Пригадує, як Шевчук зібрав пілотів у вихідний і сказав: «Скрутні часи».

Новий комбриг закликав їх самостійно шукати дрони. Коли ж пілоти самі знайшли 200 штук, комбриг підписав акти — поставивши умову, що безпілотники передадуть на склад, а він сам розподілятиме, кому видавати.

Дронар 59 ОМБр обурюється: «Хлопці десь крутилися, знайшли ті безпілотники… А він сказав, що сам ліпше знає, як ним розпоряджатись. Він нікого не хоче слухати, ні до кого не прислуховується. Вважає, що знає краще, як і що зробити».

Інша практика, на яку нарікає пілот БпЛА, — тактика «гасіння пожеж». Так військові описують ситуації, коли замість ретельного планування операцій на фронті хаотично «закривають дірки».

Посипався фронт на Красногорівці — він тупо всіх-всіх кидає на Красногорівку. А потім починає сипатись фронт на Карлівці — він кричить летіти вже туди. Йому відповідають, що всі в Красногорівці, а він обурюється:  «Чого вони в Красногорівці?!». Коли ж кажуть, що це він сам відправив, то реагує, наче й не знав: «Так? Бл*дь…»військовий 59 ОМБр

Своєю чергою пресофіцер 59 бригади Сергій Цехоцький зауважив, що підполковник Шевчук, попри свій молодий вік, «зі шкіри пнеться», щоб щось зробити та забезпечити бригаду.

Він увесь час у русі, не сидить у штабі — їздить по підрозділах. Це реально боляче, б’є по моральному духу. Взагалі таке не можна виносити в публічний простір.Сергій Цехоцький, пресофіцер 59 ОМБр

Захищає командира і брат Богдана Шевчука — В’ячеслав. Він очолює роту в 68 бригаді, де раніше його брат керував батальйоном. У коментарі hromadske військовий стверджує, що Богдан Шевчук «завжди віддано й чесно служив українському народу», але водночас він справді дуже вимогливий до підлеглих: «Розраховує, що всі повинні так само віддано служити, як і він».

Три дні підготовки — і на фронт

І публічно, і приватно військові закидають командуванню бригади недбале ставлення до життів бійців і неналежну підготовку новобранців. 

Наш співрозмовник Юрій тривалий час служив у тилу — в Державній спеціальній службі транспорту. Там він працював кухарем, а весь його минулий «бойовий досвід» — стрільбища двічі на рік. 

За розпорядженням головнокомандувача Олександра Сирського військових, які тривалий час перебували в тилу, стали відправляти на ротацію на передовій. Саме так Юрій і потрапив до 59 бригади.

Після коротких тренувань йому наказали заступати на позиції у Красногорівці, що в Покровському району Донеччини. Тоді там розгорнулися складні бої. Зрештою військовий вирішив піти на «самоволку».

Нам пояснили: «Три дні на полігоні — і все, ви їдете». Ми ж натомість поїхали додому, бо не згодні з тим, що нас відправляли на штурм без належної підготовки. У нас навіть не вистачало спорядження.Юрій, військовий 59 ОМБр, який пішов у СЗЧ

У публічному зверненні рідні військовослужбовців 59 бригади скаржаться, що їхніх близьких відправляють на небезпечні позиції з «квитком в один кінець». Мовляв, командування відправляє на передову бійців, більшість із яких мають серйозні хвороби та поважний вік — знаючи, що шансів повернутися майже немає.

Одразу на штурми без злагодження відправили й бійців із підрозділу, який складається з колишніх засуджених, — стверджує пілот дронів, який служить у 59 бригаді. Він із камери коптера спостерігав, як розгортався перший бій колишніх вʼязнів, які мали «зачищати» будинки.

Як розповів дронар, бійці пройшли лише базовий вишкіл, а під час цих навчань їх «максимально морально пригнічували». За його словами, вони настріляли тільки 60 набоїв, а більшість часу підмітали, рили окопи, відтискались і виконували найпростіші підсобні задачі. Після цього їх нібито одразу кинули в бій. Це закінчилося втратами, оскільки позиції там уже були оточені росіянами з трьох боків.

Війна, яка була з 2014-го, зовсім не така, як зараз. Якщо хтось з ув’язнених і служив в АТО, то тоді не було такої війни дронів. Пілоти, яким було не байдуже на хлопців, максимально швидко намагалися «піднатаскати» їх на полігоні — аби вони хоч зрозуміли, що це таке. Вони не боялися дронів, бо не знали, що від них можна померти. Вийшло так, що дрони їх і вбили.військовий 59 ОМБр

Йдуть із позицій чи зникають без сліду

«Хлопці, вітаємо вас у 59 бригаді. Звідси три шляхи: 200, 300 і СЗЧ», — такі перші слова від старшини роти пригадує Микола.

Він — один із бійців, якого разом з Юрієм перекинули з тилової частини в піхоту. Через тиждень перебування у бригаді він самовільно залишив частину. Разом із Миколою до однієї з рот потрапили ще семеро хлопців. Одного з них відправили на операцію, троє пішли у «самоволку», двох вважають зниклими безвісти, а ще один — важко поранений.

Одна з причин, чому військові 59-ки самовільно залишають розташування, полягає у тому, що бійців одного профілю перекидають на зовсім інший, без попередньої підготовки, — пояснює співрозмовник hromadske. Так, за словами пілота бригади, 15 танкістів, яких непідготовленими відправили на піхотні позиції, пішли у СЗЧ. Подібна ситуація і з артилеристами, яких відправляють у ту саму піхоту. Щоправда, про таку практику артилеристи бригади повідомляли hromadske і раніше — ще в лютому, коли в них був інший комбриг.

«З пілотами та сама історія: багато йдуть у СЗЧ, є і 300-ті. А все через задачі займати позицію максимально близько до лінії фронту», — розповідає боєць.

У зверненні від сімей військовослужбовців 59 ОМБр згадується про численні випадки, коли бійці зникають без сліду. Їхні родини не знають, чи вони в полоні, поранені чи загинули. Командуванню закидають брак інформації про стан і перебування військових: «Нам потрібна чесна й відкрита комунікація. Ми більше не можемо залишатися в невідомості щодо долі наших синів, чоловіків і братів».

Мати одного з бійців розповіла нам, що її сина прирядили до 59 бригади в кінці травня цього року. Першого дня він був на навчанні, а вже наступного перестав виходити на звʼязок. Жінці сказали, що її син або в полоні, або вбитий. Тіло поки що не шукають, бо «там ідуть бої».

Він навіть не встиг зрозуміти, що там, як і до чого… Дали машину — він поїхав у Покровськ купити одяг. Більше він нічого не казав, просто не було часу… Зовсім чужі люди, чужа бригада.мати зниклого військового з 59 ОМБр

Головного розвідника — на передок?

Один із найгучніших випадків за керівництва 59 ОМБр Богдана Шевчука  — загибель верхівки бригадної розвідки, яким командир підписав бойове розпорядження щодо виходу на передову. Загинув, зокрема, і сам керівник розвідки. Усередині 59-ї кажуть: коли про це почали говорити, це вплинуло і на рядових.

«Звісно, коли таке стає відомим, це бачать і пересічні бійці. Таке ні разу не додає мотивації. У мене складається враження, що він просто некомпетентний», — вважає ще один наш співрозмовник, який служить у цій бригаді.

Вʼячеслав Шевчук, брат комбрига 59-ї, розповідає, що рішення відправити керівника розвідки не було покаранням, а навпаки — ініціативою самого військового, який запропонував командирові вивести групу в тил ворога. За словами Вʼячеслав Шевчука, перед виходом на позиції комбриг іще раз зателефонував головному розвідникові й запитав, чи той точно піде, адже це можуть зробити і його підлеглі.

«Він як справжній військовослужбовець, як командир свого підрозділу й достойна людина сказав, що виведе своїх людей. Я розумію, що комбриг не заперечував, хоч і сказав, що той може залишитися», — стверджує В’ячеслав Шевчук. 

Не було наказу, що ти йдеш і все. Він виводив групу. Вони на півтора кілометра зайшли в тил до противника — і їх уразили ворожими скидами, унаслідок чого начальник розвідки загинув.Вʼячеслав Шевчук, військовий і брат комбрига 59 ОМБр

Крім того, за даними hromadske, Богдан Шевчук із часу призначення на посаду зняв трьох командирів батальйонів. Один із них — Максим (Кондор), який служив у бригаді сім років, прийшовши туди ще солдатом. В’ячеслав Шевчук пояснив це тим, що комбатів зняли за невихід на позиції та залишення військовими бойових позицій, внаслідок чого загинули бійці суміжних підрозділів.

«Він береже людей»

33-річний Богдан Шевчук — кадровий офіцер родом із Житомирщини. Він починав свою службу у 25 бригаді, далі була 95-та, а вторгнення зустрів у командуванні Десантно-штурмових військ. За словами його брата, вже у званні майора Богдан Шевчук брав участь у боях за Київщину та водив розвідгрупи в бій.

Пізніше очолив батальйон у 68 єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. У коментарі hromadske колишній пресофіцер Євген Назаренко розповів, що там Шевчука вважали «порядним та грамотним офіцером».

Особовий склад батальйону про нього відгукувався досить непогано — не було жодних нарікань. Пам’ятаю його тільки з хорошого боку. Він береже людей. Що у нього в 59-й не виходить, не знаю.Євген Назаренко, колишній пресофіцер 68 ОЄБр

Перший батальйон під керівництвом Богдана Шевчука звільняв Благодатне, що під Волновахою. Його брат стверджує, що Богдан на бронетранспортері сам вів людей у бій. 

Трохи згодом офіцер очолив штаб 68 бригади, а потім став заступником командира. Саме на цих посадах його, за словами брата, помітив Олександр Сирський. Він лишився задоволений роботою офіцера на Харківщині, тому і призначив молодого підполковника керувати 59 бригадою.

Вʼячеслав Шевчук наголошує: із Сирським чи будь-яким іншим представником вищого командування в них немає родинних зв’язків, про що заявляла парамедикиня Пташка. 

Богдан із дитинства мріяв бути військовим. Наш батько — простий каменяр, який працював, а мати їздила по заробітках, певний час була прибиральницею і зараз також працює. У нас жодного офіцера в сім’ї.Вʼячеслав Шевчук, військовий і брат комбрига 59 ОМБр

В’ячеслав Шевчук каже, що з їхньої родини воюють не лише він із братом: «Наш батько зараз також проходить службу простим солдатом в іншій бригаді». 

Наскільки Богдан Шевчук справляється з обов’язками командира бригади, тепер з’ясовує Військова служба правопорядку ЗСУ — головнокомандувач Сирський доручив службі відвідати зону відповідальності 59 ОМБр і провести перевірку щодо нещодавніх втрат серед бійців.

Комісія вже на місці та вивчає ситуацію. Пресофіцер бригади Сергій Цехоцький повідомив нам, що доки триває перевірка, він і сам Богдан Шевчук утримаються від додаткових коментарів щодо епізодів, озвучених у статті.