Новини України

Військовому Дмитру Ковальову з Чернівців назавжди 22 роки – він загинув майже два роки тому на Харківщині, коли намагався евакуювати тіло побратима. Це сталося незадовго до річниці його весілля.

Дружина бійця Ольга волонтерить з перших днів повномасштабного вторгнення. Напередодні другої річниці планує купити дрони для ЗСУ – так хоче помститися російським солдатам за смерть чоловіка. Щоб залишити згадку про нього, ініціювала перейменування вулиці у Чернівцях та встановлення пам’ятної дошки у ліцеї, де той навчався. Суспільне Чернівці розповідає історію подружжя.

“Хочеться тільки помсти”

“Кажуть жити по-божому й не думати про помсту. Та ж ви не знали, яким був мій чоловік, тут хочеться тільки мститися. Я говорила, що за таких, як він, має померти мінімум тисяча. Маленькими кроками намагаюся зробити так, щоб їх ставало менше.

Дружина полеглого військового Ольга Ковальова від початку повномасштабної війни допомагає громадській організації “Добротворець”. Звістку про загибель чоловіка Ольга отримала, коли працювала у центрі, – цей момент їй допомогли пережити волонтери. Відтоді вважає це місце рідним: допомагає закривати запити військових у ліках, спорядженні та дронах.

“У моєму житті не так багато рідних, бо родина невелика. Діма був для мене усім, тому думка про помсту реально допомагає. Ми постійно збираємо на дрони для бригад. Мене справді тішить, коли російські військові вмирають. Бо у той день згинув не лише Діма, а й дуже багато крутих та вмотивованих хлопців”, – каже Ольга.

Ольга та Дмитро Ковальови. Ольга Ковальова

Хотів забрати тіло побратима

Дмитро Ковальов був професійним військовим – він служив штурмовиком та воював під час Операції об’єднаних сил. Під час повномасштабної війни разом з побратимами захищали Київщину, Чернігівщину та брали участь у перших штурмах Харківщини.

“При одному зі штурмів був сильний обстріл. На полі бою був один загиблий й для Діми та його побратимів було справою честі забрати того полеглого. Вони зібралися та поїхали за ним. На жаль, їхня машина підірвалася на міні, й вони всі загинули”, – каже Ольга.

Через війну подружжя не змогло зустріти разом першу річницю весілля – Дмитро загинув за два місяці до неї. Ольга каже, зараз найбільше шкодує, що не мають з чоловіком дітей. Натомість доглядає собаку Петруся, який давно став частиною сім’ї й за яким доглядав Дмитро.

“Дуже важко говорити про чоловіка в минулому часі, бо це людина, яку ти хочеш бачити щодня. Не можна одного дня прокинутися й зрозуміти, що все нормально. Кожна проживає втрату по-різному: у когось депресія, хтось навпаки впадає у стан: “В мене все добре, а він вже на небесах”, а хтось змінює цілі. У мене довгий час цієї цілі не було”, – розповідає Ольга.

Загиблий військовий Дмитро Ковальов. Ольга Ковальова

“Прізвище не матиме продовження у його дітях”

У пам’ять про чоловіка дівчина вирішила подати пропозицію до міської ради щодо перейменування вулиці на його честь. Так нову назву отримала вулиця Кузьми Мініна, який був ополченцем та якого вважають російським національним героєм.

“Вулицю вдалося перейменувати на честь Дмитра Ковальова. Це дуже важливо, щоб у рідному для нього місті, була вулиця на його честь. Це й пам’ять, бо наше з ним прізвище не матиме продовження в його дітях. Також у ліцеї, де навчався Діма, встановили пам’ятну дошку. Так діти зможуть вчитися на прикладі сучасних героїв. Такою була ціль”, – розповідає дружина бійця.

До річниці загибелі чоловіка Ольга зібрала гроші та планує закупити декілька дронів для помсти – їх відправлять військовим на передову.

“Я повторюю людям єдину фразу: “Я не вдова”. “Вдова” це просто статус у документах, а я – дружина та волонтерка. Для мене мій чоловік живий: він живе у пам’яті, фотографіях та відео. Я точно не вдова у 23 роки, як і в інші роки”.