Невдахи з Челябінська. Чому в окупований Маріуполь їдуть російські будівельники, а медики і вчителі — відмовляються
Радник мера Маріуполя розповів в інтервʼю NV про те, як будівельники з Росії їдуть в захоплене місто та чому окупаційна влада не може переманити туди російських бюджетників.
Жити та працювати в окупований Маріуполь приїжджають російські громадяни середнього віку — від 28 до 40 років. У своїй переважній більшості вони зайняті в будівельній галузі. А от російських бюджетників окупаційній владі перетягнути в захоплене українське місто не вдається. Про це в інтервʼю NV розповідає Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя.
«На окуповані території потягнувся не середній клас, але й не самий низовий маргінес, — описує Андрющенко цивільних росіян, що вирішили оселитися в Маріуполі. — Тобто скоріше щось середнє між ними, такі собі «робочі руки».
На його думку, в окуповане місто також поїхали не дуже кваліфіковані інженери, які в себе вдома не затребувані. Утім, зараз вони вже перевозять в Маріуполь свої родини, бо збираються тут осісти.
В цілому він характеризує тих цивільних росіян, що готові жити в Маріуполі, як невдах.
«Їх можна описати як невдах. Тобто це люди, які їдуть в Маріуполь в пошуках якогось «нового щастя», — пояснює радник мера міста.
Ще одна категорія, яка переїжджає жити в окупований Маріуполь, — це мігранти, а саме узбеки, таджики та туркмени, які вже до цього встигли отримати російське громадянство. Однак Андрющенко сумнівається, що ця група «переселенців» затримається тут надовго.
«Ці люди повністю залежать від роботи та від лояльності правоохоронних органів, яку вони зараз вже знову почали втрачати, — наголошує співрозмовник NV. — Тож незабаром ми побачимо реміграцію цієї публіки».
Водночас окупаційна влада не може переманити в Маріуполь бюджетні категорії працівників. І ця тенденція зберігається попри чинні програми Земський вчитель та Земський лікар, за якими Росія готова виплачувати серйозну фінансову винагороду таким найманим працівникам.
«Ну от дивіться: на чому, наприклад, заробляє російський лікар? — висловлює свою думку з цього приводу Андрющенко. — Це якісь хабарі, оплата в конвертах. А в Маріуполі в нього такого немає. Так, йому пропонують, умовно, дві зарплати, але й він „вкалуватиме“ тут, і ніяких тобі додаткових заробітків. І вдома ти „уважаемый человек“, а тут ти ніхто»
У вчителів схожа історія: у РФ вони так само можуть додатково «заробляти» на хабарях або репетиторстві, але не окупованих територіях це їм поки що буде важко реалізувати.
«Тобто вони розуміють, що їм взагалі не вигідно сюди їхати, — додає радник мера. — Та й умови життя в Маріуполі на сьогодні які — ліфти не працюють, транспорт не їздить, електрики систематично немає. От і нащо їм це треба?»
Comments (0)