Голосний скандал із самовільним залишенням частини військовослужбовцем 56-ї окремої мотопіхотної бригади і громадським активістом Сергієм Гнезділовим – це лише початок тренду із публічними оголошеннями таких рішень серед військових.

Таку думку висловила колишня журналістка, а нині офіцерка служби зв’язків з громадськістю 47-ї окремої механізованої бригади Анастасія Блищик на Facebook.

Вона наголосила на проблемі “вигорання” українських бійців та відсутності демобілізації.

“Півтора роки! З моїх спостережень саме півтора роки воїн ЗСУ тримається фізично й найголовніше – морально. Після – в голові з’являються думки про СЗЧ, хтось не повертається з відпусток, є частина тих, хто шукають можливість або перевестися ближче до рідних, або списатися. І це нормально, бо переживши пекло, з’являється страх, з яким важко боротися”, – вказала військовослужбовиця.

Вона зізналась, що після пережитого на Покровському напрямку їй, наприклад, дошкуляють сни про втечу від FPV-дронів.

Водночас існує частина людей, які щиро відчувають задоволення від служби. За словами Блищик, вона знає багатьох, які знайшли себе саме на війні, “виросли у званні, посаді та продовжують приносити величезну користь”.

“Кожен із воїнів розуміє, чому наразі неможливо провести демобілізацію, проте ніхто не розуміє, чому в тилових містах здорові бики продовжують качатися в спортзалах, ввечері п’ють пиво в барах чи клубах, а вночі засинають під цицькою своєї жінки. Справедливо? Ні!” – підкреслила вона.

І додала: “Я вже давно говорила, що відсутність термінів демобілізації призведе до масових бунтів та тренду в соцмережах, де публічно військові писатимуть, що йдуть в СЗЧ. І зараз – тільки початок. Те, що ми після цього втратимо країну – це й так зрозуміло, так?”.

Офіцерка зізналася, що наразі не бачить виходу з цієї ситуації, адже “економічне бронювання працює на відмінно”.

“На днях зайшла до всім відомої сфери послуг й побачила оголошення, що вони набирають працівників та роблять їм бронь. Серед працівників – лише одна дівчина, хоча в наш час лише дівчата там і повинні бути. У інтернетах пишуть, що “бронь – це особлива відстрочка від мобілізації, яка надається працівникам ВАЖЛИВИХ для держави підприємств”. Але тут, виявляється, як добазаришся. Вмієш рішати – служити не будеш. Зараз не йдеться взагалі про високу заробітну плату, перспективи чи щось на кшталт цього. Будь-яка робота, де є бронь, – елітна”, – зауважила вона.

Блищик впевнена, що цим держава аж ніяк не допомагає Силам оборони України. І навіть законодавча ініціатива давати можливість демобілізації після 36 місяців служби, яку раніше публічно обговорювали, а тепер не згадують, це, на її думку, занадто довгий термін.

Пресофіцерка акцентувала: “Я впевнена, якби був термін в півтора роки – відпочивши, значна частина ветеранів поверталася б до своїх в/ч, зросла б кількість новобранців та ми не втратили б стільки досвідчених воїнів, які тримали нікому невідому посадку, бо їх не було на кого поміняти”.

У підсумку, як вважає Блищик, час на вирішення проблеми було втрачено. І з лютого, досягнувши позначки в 36 місяців служби, публічних заяв про самовільне залишення частини стане ще більше.

“Тому бику все ж доведеться вилізти з-під цицьки своєї жінки, або ж це місце займе вже наш ворог!” – резюмувала вона.