Новини України

На тлі повідомлень про постачання Росії іранською стороною балістичних ракет Fath-360 варто згадати, чим саме з озброєнь Іран та КНДР упродовж усіх цих років допомагали російським окупантам. Хоча важливо зазначити, що першою країною, яка надала РОВ військово-технічну допомогу, була Білорусь.

Білорусь

Російська Федерація у 2022 році під час “стрімкого захоплення України”, що провалилося, стала дуже швидко відчувати гострий дефіцит у боєприпасах і техніці – у зв’язку з незапущеним на повну потужність ВПК.

Саме Білорусь стала першою країною, яка не лише безпосередньо сприяла вторгненню в Україну зі своєї території, а й розгорнула постачання снарядів та техніки Росії.

Зокрема, керівництво РБ відкрило доступ російським військам на склади 1405, 1398, 1886 і 25, 43, 46 арсеналів зберігання. Це дозволило Росії у 2022 році вивезти з території РБ понад 70 тис. тонн боєприпасів, а також військову техніку.

Саме Білорусь допомогла Росії в критичний момент дефіциту компенсувати втрати в Україні і вивести військово-промисловий комплекс у робочий стан – без куди глобальнішого провалу по фронту, ніж могло б бути.

Іран

Після Білорусі другою країною, яка стала постачальником озброєнь Росії, став Іран. Щоправда, здебільшого цю країну згадують як постачальника дронів-камікадзе Shahed-136, хоча не лише їх Тегеран з 2022 року передає Москві.

БПЛА: Mohajer-6, Shahed-131, Shahed-136

Авіабомби: Ghaem-5

Шоломи: NIJ II

Бронежилети: Rouin-3

ПТРК: Dehlaviyeh

Постріли: 152-мм для Д-20, 130-мм для М-46, 122-мм для Д-30

РСЗВ: 122-мм снаряди

Російські війська почали активно застосовувати іранські боєприпаси наприкінці 2022 – на початку 2023 років. Саме ця компонента БК дозволяла РОВ наприкінці 2022 року справлятися з дефіцитом снарядів у зоні бойових дій, але повністю вирішити проблему з нестачею пострілів вони не змогли. І в 2023 році було значно збільшено зусилля, щоб схилити Північну Корею на бік Росії у питаннях військово-технічного співробітництва.

У 2023 році Москва провела низку офіційних та неофіційних зустрічей з Пхеньяном щодо постачання боєприпасів. Після того, як у липні минулого року основні положення майбутнього ВТС були погоджені, на той момент міністр оборони РФ Сергій Шойгу вирушив до КНДР для переговорів першого етапу. Повне узгодження питань співпраці було проведено в межах зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна у вересні 2023 року в Амурській області.

Практично відразу почалися постачання до Росії відповідної продукції – боєприпасів радянських калібрів.

Постачання в Росію з КНДР здійснювалися морськими шляхами, контейнеровозами. За даними південнокорейської розвідки, перша хвиля поставок склала 5 тисяч 40-футових контейнерів, що могло відповідати до 1 мільйона 152-мм снарядів з пороховими зарядами або до 2-2,5 млн боєприпасів калібрів 152-мм, 112-мм тощо.

Але варто зазначити, що з 2023 року у зоні бойових дій в Україні було верифіковано значно більше боєприпасів північнокорейського виробництва.

Насамперед у зону БД було поставлено 152-мм та 122-мм артилерійські постріли для ствольної артилерії. Першу верифікацію цих боєприпасів відзначено жовтнем 2023 року. Трохи згодом були верифіковані реактивні снаряди 122-мм для РСЗВ БМ-21 “Град”.

Також російські окупаційні війська отримали велику кількість мін 120 мм, що дозволило забезпечити боєкомплектом мінометні підрозділи.

У січні підтвердилося постачання від КНДР Росії балістичних ракет KN-23, які є точною копією російських 9М723 ОТРК “Іскандер”. Підтвердження, на жаль, стало результатом удару цією ракетою по Харкову.

На початку 2024 року розвідка Південної Кореї попередила про відновлення постачання північнокорейської продукції до Росії і заявляла про відправку 10 тисяч контейнерів або близько 5 мільйонів боєприпасів.

Наприкінці зими – на початку весни 2024 року в російських військ на озброєнні з’явилися північнокорейські артилерійські снаряди 130 мм для радянських гармат корпусної артилерії М-46. Ці гармати мають більшу дальність пострілу, порівняно з більшістю артилерії РОВ, і застосовуються як контрбатарейний засіб.

Варто зазначити, що Іран і КНДР є одними з найбільших операторів М-46 і мають як виробництво 130-мм, так і їх достатню кількість у запасах.

Він був створений на базі російського ПТРК “Корнет”. Нині досить складно підтвердити отримання РОВ даних комплексів, але слід зазначити, що останнім часом РОВ справді відчували гострий дефіцит у питаннях забезпечення підрозділів ПТРК.

Висновки

На сьогодні у Росії два найстабільніші партнери у питаннях військово-технічного співробітництва – Іран і КНДР. Здебільшого ці країни передають Росії боєприпаси, уникаючи передачі техніки, запити щодо якої від Москви Тегерану та Пхеньяну також надходили.

Єдиною країною, яка постачала Росії військову техніку, була і поки що залишається Білорусь. Хоча цей факт зовсім не виключає тієї обставини, що в майбутньому Росія все-таки зможе отримати партії військової техніки від Ірану та КНДР у зв’язку зі скороченням власної на складах та неминучим виснаженням потенціалу її військ у питаннях забезпечення основними бойовими танками та ББМ.