Новини України

“Еспресо.Захід” поговорив з представником пресслужби, солдатом-фотографом 24 бригади, Андрієм Полухіним і запитав, як змінилась війна з початку повномасштабного вторгнення, про оборону Часового Яру і місцевих, які не покидають досі понищених міст.

Не так давно 24-та бригада відзначила день створення. Може пригадати найвагоміші моменти розвитку бригади. Які події стали визначальними для формування тої 24-ки, яку ми знаємо зараз?

Фото: пресслужба 24 ОМБр

На початку вторгнення росіян важкі бої бригада вела на Луганщині, недавно була річниця боїв під Луганським аеропортом. Першим великим бойовим успіхом я б назвав знищення роти 76-ї десантно-штурмової псковської дивізії в той час (це приблизно до 100 осіб). У 2014 році під керівництвом Олександра Павлюка, який зараз є командувачем Сухопутних військ, 24 бригада звільняла Лиман, Ямпіль, Сіверськ, Зарічне, Лисичанськ, Сєверодонецьк.

Фото: пресслужба 24 ОМБр

Є деякі речі, які хочеться пам’ятати й пишатись ними. Це декілька контрнаступів – один з них у 2018 році, невеликі локальні штурми-звільнення населених пунктів Шуми та Південне у 2019 році, часткове звільнення районі пунктів Мар’їнка і Красногорівка. Цими невеличкими наступами керував вже інший командир, нині покійний герой України Валерій Гудзь, який загинув при обороні Попасної.

А, до речі, скільки всього Героїв України має 24-та бригада (в т. ч. загиблих)?

14 героїв України, посмертно – 9 з них.

“Якби в Попасній були такі ресурси, як у Часовому Яру, то оборона могла бути успішнішою”

Станом на нині бригада у Часовому Яру. Скільки часу загалом там перебувають бійці 24-ки і яка зараз, станом на вересень, ситуація в Часовому Яру?

Часів Яр бригада обороняє вже третій місяць. На нині лінія фронту зафіксована по каналу Сіверський Донець. Це хороша оборонна будівля, яку наші хлопці вміло використовують. Штурми відбуваються щодня і це дуже складна ділянка фронту. Зараз наші хлопці роблять це для того, аби унеможливити перетин цього каналу противником. За день може відбутись до п’яти штурмів. Логістика тут дуже ускладнена, оскільки ворог намагається перерізати ці логістичні шляхи. Інколи боєприпаси доводиться скидати дронами. Та й не тільки боєприпаси, а припаси – вожу, їжу, медикаменти.

Звісно, дроном багато не перенесеш, тому виїжджають також, евакуйовують поранених і все решта.

Фото: пресслужба 24 ОМБр

Що там для бійців було і є найважче? Чого найбільше бракувало і досі не вистачає?

Зазвичай наші хлопці відкривають банки й проводять збір на щось, якщо це дуже є терміново, бо по державній лінії треба трохи часу, аби все оформити та отримати. Збирають переважно на РЕБи, дрони. Зараз фактично РЕБи і дрони – це одне з найголовнішого, що задіюють на війні та визначають її подальший хід. Вони забезпечують оборону Часовому Яру, блокуючи роботу ворожих дронів.

Чи можна порівняти ситуацію в Часовому Яру із попередніми боями 24-ї бригади – на Луганщині, в Попасній? Наприклад, щодо зброї, яку використовують росіяни – снаряди, КАБи…

Умови насправді абсолютно різні. І навіть важливо розуміти, що кількість боєприпасів різна. Тоді ще в нас були радянські системи, боєприпаси у вільному доступі, а зараз їх намагаються економити, і артилерія старається працювати точніше. Зараз дуже впливає також робота дронів, розвідка дронами. Нещодавно з хлопцями з артилерії говорили про координацію роботи. Рахували, скільки дронів у дуже активний час бойових дій може бути. Так от – до 100 наших дронів різного типу у повітрі. От, наприклад, у час Попасної, якби у нас тоді були такі ресурси, оборона була б набагато успішнішою.

Авіацією також працювали у Попасній, але не так, як то скажімо цей рік. Зараз по Часовому Яру, у порівнянні з минулим місяцем, набагато рідше працюють. Тому – ситуація кардинально різна. Оборона Попасної по рельєфу і спорудах, які там розташовані, інша. Та навіть розуміння і ведення війни за два з половиною роки вже змінилось.

Нещодавно була ситуація, коли пресслужба 24-ї бригади озвучила недостовірну інформацію щодо частини Часового Яру, що перебуває під контролем РФ. Наскільки взагалі важко отримувати інформацію з такої гарячої точки? І наскільки важливо, на вашу думку, інформувати суспільство, про те, що відбувається на таких ключових напрямках?

Це я озвучував, і це була моя персональна помилка. Не перепитавши наших хлопців, зазначив неправильну цифру, в карту неправильно подивився. А, в принципі, інформацію вже не так і важко отримувати по військовій горизонталі. Просто питання тоді було не дуже звичне. Такого зазвичай не питають.

Власне, щодо поінформованості, то для нас одна з цілей – щоб суспільство розуміло, що відбувається, як утримують певні ділянки наші воїни. Аби люди бачили військових, які героїчно обороняють свою країну. Звісно, висвітлюючи ситуацію на фронті, треба пам’ятати про безпеку – все й одразу не висвітлиш. Навіть якщо це будуть дуже хороші новини, вони прийдуть трохи пізніше, але це буде безпечніше.

Фото: пресслужба 24 ОМБр

Тактика “випаленої землі” і “м’ясні штурми” росіян залишаються без змін

Чи росіяни в Часовому Яру поводяться за аналогією, як і на інших напрямках? Застосовують тактику випаленої землі?

Штурмують за однаковою схемою, винищують усе що можуть. Є цивільні чи нема, знищують будь-що, що для нас може бути укриттям. Не дивляться на те, чи колись вони будуть цим користуватись, чи ні, просто руйнують. Змогли знищити цілий мікрорайон, де вони зараз самі перебувають. В основному проводять піхотні штурми і лише іноді за підтримкою техніки.

Чи щось загалом змінилось у поведінці росіян на полі бою за ці два з половиною роки повномасштабної війни? 

Змінюються умови – як з нашої сторони, так і з їхньої: робота дронів, розвідка дронами. Все впливає, бо якщо на початку повномасштабної війни це було чимось новим, то зараз на це дуже зважають, як росіяни, так і ми.

В основному тактика росіян, яку можна описати заїждженим терміном “випаленої землі”, не змінюється. “М’ясні штурми” також залишаються, але вони їх лише корелюють від тих чи інших умов рельєфу, боєздатності підрозділу і тому подібне.

Фото: пресслужба 24 ОМБр

Наскільки масову евакуацію провели в районі Часового Яру, чи залишилося там ще цивільне населення? Місцеві, які залишилися – хто вони? Це т.зв “Ждуни”, чи які категорії?

Важко сказати, скільки реально там залишається людей. Згідно з офіційною інформацією від ВЦА – менше 500 людей, але наскільки менше – невідомо. Коли були там, а це десь тиждень тому, зустрічали в основному людей пенсійного віку. Назвати їх “ждунами” важко, бо як це перевіриш? А залишаються, бо кажуть, що мусять лишатись там, де й народились. Але наголошу, якщо людина залишається у зоні бойових дій і не приносить користь для оборони свого міста – то вона лише шкодить.

Маєте з ними якусь взаємодію? Їм можна пояснити, що вони таким чином не допомагають, а швидше навпаки?

Наші хлопці стараються зайвий раз не рухатись містом в тому числі аби спілкуватись з цивільними. Бо саме таку ціль собі тоді треба ставити, а у хлопців зовсім інші задачі. Тому, крім мінімальної допомоги –  бесід не ведуть.

Коли заходите у нові населені пункти, як реагує місцеве населення, скажімо, якщо говорити про Херсонщину у 2022 році?

Важко сказати, бо там де ми вели бої, місцевого населення фактично не було.

Фото: пресслужба 24 ОМБр

Не вистачає стрільців, операторів БПЛА, водіїв і майстрів

У складі 24-ї бригади із колишніх ув’язнених був створений новий батальйон “Характерники”. Як вони себе показують – чи то в підготовці, чи вже на полі бою? Чи задоволені інструктори ставленням ексув’язнених до підготовки, відповідальністю, дисципліною, морально-бойовим духом “характерників”?

Поки ще визначати успіхи зарано. Детальної інформації про цей підрозділ наразі ще не маю

А батальйон безпілотних систем? Вже маєте статистку, скільки чого вдалось знищити, відколи його створили? Як вплинуло створення нової структури на роботу безпілотних систем бригади і чи інтегрувався новий підрозділ? Як між собою взаємодієте?

Батальйон “Рарог” був створений на початку 2023 року як рота, потім вони розширились до батальйону. Інтегрувались добре, бо історія з дронами розпочалась раніше, ще до формування батальйону. Тому наші підрозділи вже знали, як цим користуватись і чим можуть бути корисні. Фактично це було вже ставання на систематичні рейки.

Щодо ефективності, то от, наприклад, з 1 по 31 серпня є статистика ураження: знищили танк, 5 гармат, 26 одиниць автотехніки, 21 одиниця радіотехнічного обладнання, 11 ротних і взводних позицій. Знищені також важка вогнеметна система залпового вогню “Солнцепьок”  і 33 окупанти.

Станом на зараз, кого найбільше бракує у бригаді, людей на яких спеціальностях? Розкажіть також про тилові вакансії (напр. кухар, токар, фрезерувальник), може людей зацікавить. 

Не вистачає стрільців, людей на бойових посадах. Не вистачало їх і спочатку повномасштабного і навіть до повномасштабного вторгнення. З тилових – розростається історія з безпілотними системами, батальйон “Рарог” набирає людей. У нас в кожному батальйоні є підрозділ безпілотних систем і вони теж потребують нових людей. Водії завжди потрібні, також майстри у ремонтно-водовідновлювальний батальйон.