Новини України

Життя в Європі виявилося не таким багатим, яким воно здається здалеку. І європейці навіть зі своїми європейськими зарплатами зовсім не проти заощадити і на їжі, і на комуналці, і на інших товарах та послугах. Українці в Європі у справі економії використовують як власний попередній досвід з України, так і поради і традиції місцевих.

Чимало українських біженців кажуть, що їх життя в Європі багатшим не стало: вони економили в Україні та продовжують економити в новій країні перебування. Як українці знижують свої витрати в Європі, Фокус дізнався з перших вуст.

Продуктові магазини: уцінки та акції

Якщо у самих європейців на харчування уходить близько 10-15% доходів, то для українців в Європі майже нічого не змінилося: як і вдома, вони проїдають половину. І зовсім не тому, що багато їдять. Справа в тому, що доходи на одну особу більшості українських біженців досить низькі. Одні живуть на допомогу, інші — на мінімальну зарплату. Якщо при цьому жінка утримує двох-трьох дітей, до середнього рівня життя по країні перебування така родина явно не дотягує. Тож, економія на харчуванні залишається основою бездефіцитного сімейного бюджету.

“Ми і в Україні економили на продуктах, і в Литві теж саме, — розповідає Олена з Вільнюсу. — Тут є кілька мереж супермаркетів, які, як і в Україні, відрізняються за цінами та асортиментом. Перші місяці, поки ми розібралися що до чого, витрачали більше грошей. Наприклад, було сюрпризом те, що в деяких супермаркетах цінники знаходяться під продуктами, а в деяких — над. Я спочатку не могла зрозуміти, чому сума чека відрізняється від тієї, що я думала. Зараз вже легше, особливо з базовим знанням мови. І ще одне з незвичного, що теж додавало чек: ціна на деякі овочі може бути за кілограм, а може бути за штуку — треба постійно пильнувати“.

Тетяна з Естонії каже, що теоретично абсолютно всі товари можна купувати за акціями, що вона і робить. В Prizma завжди є акція на сир, в Lidl — на деякі овочі та фрукти, в Rimi — на м’ясо та хліб. Це дозволяє економити чималі гроші. Наприклад, якщо зазвичай твердий сир коштує від 11 євро за кіло, за акцією його можна купити по 6 євро. А хліб в Rimi майже завжди можна купити з 30-50% знижкою.

Після закінчення термінів придатності магазини виставляють багато продуктів окремо з уцінкою

“Після закінчення термінів придатності магазини виставляють багато продуктів окремо з уцінкою, — розповідає Ніка з Норвегії. — Також є спеціальні додатки, які показують, де можна оптимально купити той чи інший продукт. Додаток Trumf працює для будь-якого продуктового, і якщо використовувати його при покупках, наприкінці місяця можна отримати 1000 крон (87 євро). А, наприклад, у популярного продуктового Rema1000 є додаток, який на фрукти та овочі дає знижку 10%. Але, на жаль, овочі там несмачні, та й один огірок коштує близько 2 євро. Тому за овочами місцеві часто ходять в азіатські лавки. Також супермаркети часто збирають великий пакет продуктів, який можна купити за мінімум“.

“У неділю австрійські магазини зачинені, тому в суботу після 15:00 можна купити м’ясо, хліб, фрукти зі знижкою 25-50%, — розповідає Юлія з Відня. — Раз на тиждень можна ходити до церкви за соціальними продуктами, також багато хто ходить у центри для біженців, де годують обідами та вечерями три рази на тиждень”.

Комунальні послуги: взимку миємося під дощем, влітку — в морі

Комуналка в Європі дорога, а в деяких країнах — дуже дорога. “Взимку миємося під дощем, влітку в морі. Іноді розбиваємо вітрини, щоб перезимувати у в’язниці”, — пожартував один з біженців у соцмережі, і зібрав купу смайликів.

“Шикарний комент про життя, практично те саме можу сказати про Бельгію”, — коментують підписники дотепний жарт.

“Якось прочитала, що німці — чемпіони зі швидкісного прийняття душа, і відколи приїхала до Німеччини, сама стала такою чемпіонкою. Тут нормою є не лише вимикати воду, коли намилюєшся або чистиш зуби, а й мити посуд у наповненому водою умивальнику. Ось до останнього я поки не звикла. Напевно тому мої рахунки за комуналку невеликої однокімнатної квартири, в якій живемо ми з донькою, становлять 250 євро без опалення“, — розповідає Людмила з Мюнхена.

“У січні ми зняли нову квартиру з підігрівом підлоги, — розповідає Олександр, що наразі мешкає в Таллінні. — Власник довго розповідав, що використовувати цей обігрів значно економніше, ніж використовувати опалення. Але коли за електрику прийшов рахунок майже на 500 євро, ми вимкнули той підігрів раз і назавжди“.

Ще напередодні зими 2022/2023 французів закликали зменшити споживання електрики, і вони прислухалися до закликів. “В принципі, способи ті самі, що й у нас: енергоефективні лампи, економне використання пральних та посудомийних машин, зниження температури опалення в квартирі, — розповідає Христина, що мешкає у Марселі. — Я, наприклад, практикую такий спосіб економії: при користуванні електроплитою вимикаю її заздалегідь, щоб їжа “дішла” на гарячій конфорці. А при запіканні в духовці майже завжди випікаю страви на двох рівнях — наприклад, на нижньому рівні м’ясо з картоплею, на верхньому — пиріжки”

“Віддам даром”: речі у подарунок — важливий спосіб заощадити

У Європі багато що можна отримати задарма. По-перше, є групи, наприклад у Фейсбуці, де люди дарують незнайомцям все, що їм не потрібно: від одягу та книжок до меблів та побутової техніки.

“Влітку 2022-го я в цій групі побачила холодильник, який мені був дуже потрібний, — розповідає Оксана з Тарту. — Там було написано, що вивезти потрібно самотужки, але тоді це було для мене нереальне завдання: ані машини, ані знайомих, ані грошей. Ризикнула та написала автору оголошення. Він швидко відгукнувся і безкоштовно привіз мені не тільки холодильник, але й кухонний стіл та три стільця. Я безмежно йому вдячна, а холодильник працює й досі”.

В деяких країнах можна просто пройтися вулицею та назбирати, що завгодно.

“У Німеччині існують певні дні, коли дозволяється виносити старі меблі та побутову техніку просто на вулицю перед будинком — так німці позбавляються від старого мотлоху, — розповідає Людмила. — Але для когось — мотлох, а для когось — потрібна річ. Тут можна знайти меблі, побутову техніку, старі касети та диски, різноманітні предмети декору тощо. Потягом дня всі охочі можуть забрати ці непотрібні речі собі, а наступного дня приїжджає спеціальна сміттєзбірна машина та забирає все це як сміття”.

Оксана, що два роки живе у Великобританії, каже, що часто серед таких виставлених на смітник речей трапляються справжні витвори мистецтва. “Якось побачила антикварний туалетний столик — досі його не можу забути. Але він був завеликий для моєї квартири, сподіваюсь, його все ж таки хтось забрав собі”, — каже жінка.

Високі ціни та нестача коштів сильно знижують запити

Також потрібні речі можна завжди знайти у секондах, найчастіше українці беруть там посуд. “Я досить гидлива і в Україні ніколи навіть не заходила до секонду, — розповіла у розмові з Фокусом Віра, що наразі живе в Естонії. — Але тут все змінилося. Тарілки, келихи, склянки, чашки – все це можна купити в секонді по 40-50 центів за штуку, тоді як у магазині аналогічні келихи коштуватимуть 3-4 євро за штуку. Переконала себе, що в посуді з секонду немає нічого страшного: у кафе ж я п’ю каву з чашки, з якої хтось пив до мене. Тож високі ціни та нестача коштів сильно знижують запити”.