РФ значно збільшила виробництво “Ланцетів”: Forbes оцінив, наскільки це небезпечно для ЗСУ

“Ланцет” – небезпечна зброя, але її ефективність і близько не стовідсоткова.

Росія почала виробляти "Ланцети" ще до повномасштабного вторгнення / фото wikipedia.org
Росія почала виробляти “Ланцети” ще до повномасштабного вторгнення / фото wikipedia.org

Безпілотний літальний апарат-камікадзе “Ланцет” став одним з найефективніших видів зброї агресора. Але насправді він не настільки ефективний, як міг би бути, пише Forbes

“Ланцет” – це досить великий дрон-камікадзе, яким оператор керує в режимі реального часу. По суті, це більша та потужніша версія звичайного FPV-дрона, яка здатна вражати цілі на відстані у 40-50 км, що значно далі, ніж у простіших камікадзе-дронів.

У травні Росія здійснила понад 300 задокументованих атак за допомогою “Ланцетів”, що майже вдвічі більше, ніж за будь-який попередній місяць. 

“Це збільшення кількості “Ланцетів” викликає тривогу. Але українці знаходять способи зменшити вплив “Ланцета”, а російські дані показують, що хоч і небезпечний, “Ланцет” не такий смертоносний, як міг би бути”, – пише Forbes.

Одне з головних завдань “Ланцета” — контрбатарейний вогонь по українській артилерії. Однак доступні в мережі відео показують, що він не надто ефективний у цій ролі. 

За останні 30 днів задокументовано 15 випадків знищення “Ланцетами” українських артсистем різних типів, у ще 52 випадках гармати були лише пошкоджені. Ще 45 відео з ударами “Ланцетів” не дають чіткого розуміння, наскільки результативною була атака. Крім того, є ще 9 випадків, коли на відео чітко видно промах.

Таким чином, із опублікованих випадків випливає статистика: лише 12% атак “Ланцетів” є результативними. Але реальна цифра може бути ще нижчою, враховуючи, що невдалі удари рідко публікують в мережі.

Більше того, часто техніка отримує мінімальні пошкодження або взагалі їх не отримує після влучання “Ланцета”. Forbes посилається на кілька інтерв’ю українських артилеристів, чиї САУ продовжували успішно воювати після зустрічі з “Ланцетами”.

Особливо живучими себе показують німецькі САУ PzH-2000, які мають міцну броню та вдале розташування внутрішніх модулів, що значно знижує ризик детонації боєкомплекту після атаки “Ланцета”.

“Ланцети” мають автоматизовані системи наведення на ціль, що дає їм змогу самостійно утримувати ціль у випадку втрати зв’язку з оператором. Однак доступні в мережі відео з “Ланцетів” свідчать, що самонаведення може плутати техніку із її тінню на землі, яку безпілотник і намагається атакувати.

Якщо САУ часто рятує міцна броня, то причіпна артилерія конструктивно є дуже простою і одночасно достатньо міцною, аби без особливих наслідків пережити більшість атак безпілотників. На додачу до цього українці активно використовують муляжі гармат, виготовлені із металевих труб. Оператор дрона не може відрізнити муляж від справжньої гармати, тож у такому випадку “успішна” атака насправді не дає агресору жодного результату.

Як зазначає Forbes, “Ланцет” є, поза сумнівом, грізною зброєю, але його затьмарюють інші зразки зброї, зокрема тисячі малих дронів-камікадзе, у яких Україна, здається, має чисельну та якісну перевагу.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *