Новини України

Спочатку він воював на Херсонському напрямку, а донедавна захищав Україну на Бахмутському напрямку, доки не отримав поранення.

27-річний доброволець із Бразилії Маурісіо Сантана отримав поранення поблизу Часового Яру, тому зараз лікується на Буковині.

В інтерв’ю “Суспільне Чернівці” боєць розповів, чому вирішив приїхати з далекої Бразилії до України і стати на захист нашого народу.

Сантара є професійним військовим і 8 років прослужив молодшим сержантом у Збройних силах Бразилії.

“Про війну в Україні я знав ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Знав про конфлікт між цими країнами ще за декілька років до повномасштабного. Тому як тільки воно почалось, по всьому світу показували це у новинах, всі знали й говорили про це. Тому я захотів допомогти у цій війні Україні і стати ближчим. А, по-друге, хотів відчути що таке “справжня війна”. Я навіть не роздумував двічі, сказав, що поїду допомагати і зроблю все, що я зможу”, – розповідає бразилець.

Маурісіо розповідає, що у нього велика сім’я – аж 16 рідних братів та сестер. І ніхто з них не розумів, навіщо хлопцеві здалася невідома і далека їм Україна. Дехто взагалі називав його божевільним.

Бразилець уклав із ЗСУ контракт терміном на три роки, але каже, що не поїде з України, доки не закінчиться війна – навіть якщо вона триватиме і значно довше.

Спочатку він воював на Херсонському напрямку, а донедавна захищав Україну на Бахмутському напрямку. У лютому цього року біля міста Часів Яр Маурісіо Сантана отримав важке поранення.

“Я зі своїми двома побратимами, це був колумбієць та іспанець, вийшли на позицію та йшли першими. За 200 метрів від нас вже були росіяни. Якимось чином ми з хлопцями розминулись і загубились. Я не міг зрозуміти, де саме перебуваю і тому рухався вперед.

Раптом почали прилітати дрони і я почув біля себе вибух. Пам’ятаю, що відштовхнув дрон назад і коли намагався піднятись, відчув, що моя рука повністю поранена і зламана. Вирішив піти назад, щоб знайти хлопців, але якраз прийшла група бразильців, які були позаду нас весь цей час і в такому стані знайшли мене, я був майже при смерті, мене евакуювали звідти”, – пригадує доброволець.

Наразі він лікується у Чернівцях і прагне якнайшвидше одужати, щоб повернутися на фронт до своїх побратимів.