Звільняючи Луганщину, загинув 36-річний Сергій Чорнобай. “Може, це помилка, і він повернеться додому”
Більше як рік бійця вважали зниклим безвісти. Родина вірила в диво, але…
Сергій Чорнобай родом із Кремінної, де довгий час працював шахтарем. У перші місяці вторгнення разом із двома дітьми й дружиною переїхав у Рівне. А коли йому прийшла повістка, то, не вагаючись ні хвилини, долучився до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воїн поліг на Луганщині в грудні 2022-го. Та лише навесні цього року рідні, знайомі та побратими змогли провести захисника в останню дорогу.
“Час насправді нічого не лікує. Я далі чекаю коханого, думаю, що, може, це страшна помилка, і він повернеться додому. Ми, як завше, сидітимемо за столом і до ранку розмовлятимемо про все на світі, — каже дружина воїна Алла Чорнобай. — Сергій дуже любив свою сім’ю, поважав батьків. Йому боліло все те, що відбувалось на його рідній Луганщині. Чоловік не міг зрозуміти тих, хто зрадив свою землю і став на бік ворога. Він завжди мав чітку патріотичну позицію”.
31 жовтня 2022 року Сергія Чорнобая мобілізували. За словами дружини, про службу чоловік майже нічого не розповідав, оберігав найближчих. “Ми навіть не знали, що він на Луганщині. 15 грудня чоловік телефоном повідомив, що має їхати додому. На жаль, це була наша остання розмова. Через п’ять днів отримали сповіщення, що він зник безвісти в районі Кремінної. Сергій виконував бойове завдання, почався артилерійський обстріл… Попри все, ми вірили в диво”, — розповідає дружина.
У лютому 2023-го Аллі Чорнобай зателефонували з частини, де служив чоловік, і повідомили, що, скоріш за все, її Сергій загинув. Попросили впізнати тіло на світлині. “До кінця я не була впевненою, що це був Сергій, — каже дружина бійця. — І вся ця ситуація затягнулась надовго. У січні 2024 року діти повторно здали тест ДНК. І невдовзі ми таки отримали підтвердження, що знайдені останки належать чоловікові”.
Поховали воїна 14 березня 2024 року в Рівному. Хоч він просив рідних: якби з ним щось сталось, то похоронити його на Луганщині. “Віримо, що після звільнення Кремінної зможемо виконати останнє бажання Сергія”, — запевняє дружина. Й додає, що зареєструвала петицію з проханням присвоїти посмертно почесне звання Героя України Сергієві Чорнобаю. Петиція вже набрала необхідну кількість підписів. Тепер її має розглянути президент.
Comments (0)