Ярузельський плюс Кім Ір Сен. Як ще наприкінці 1980-х Польща ділилася з КНДР секретною інформацією та західними військовими технологіями
У самому центрі Варшави знаходиться одна з найдивніших дипломатичних установ в Польщі — Посольство Північної Кореї. Втім, сьогодні мало хто памʼятає коротку, але яскраву історію співробітництва поляків з північнокорейцями наприкінці 1980-х років.
«Обидві сторони одностайно підтримали зміцнення і розвиток дружніх відносин і співробітництва між органами безпеки обох країн, коли, відповідно до глибокої уваги і турботи керівників Польської народної республіки та Корейської народно-демократичної республіки, розширюються і розвиваються традиційно братні відносини між нашими народами у всіх сферах», — таку фразу містить протокол переговорів між делегаціями Міністерства внутрішніх справ ПНР та Міністерства державної безпеки Північної Кореї від 4 червня 1985 року.
Залежна від Москви комуністична Польща розвивала дружню дипломатію з Північною Кореєю ще з 1950-х років. Зокрема після Угоди про перемир’я в Пханмунджомі від 27 липня 1953 року польська сторона, разом з Китаєм, допомогли приєднатись Північній Кореї до Комісії з репатріації нейтральних країн (NNRC) і Комісії зі спостереження нейтральних країн (NNSC) — як представниці комуністичного блоку.
Це був перший міжнародний дипломатичний успіх тоталітарної держави Кім Ір Сена. Натомість у 1960-ті роки поляки згорнули усі програми, а дружбу з північними корейцями відклали. Перший секретар Центрального комітету Польської об’єднаної робітної партії Польщі Едвард Герек був не надто зацікавлений у політичних та економічних контактах з КНДР. Відомо, що він був єдиним представником країн Варшавського блоку (Країни соціалістичного табору, під прямим впливом СРСР), який відмовився відвідати Північну Корею на запрошення її лідера.
Проте польська військово-силова еліта мала іншу позицію. Зокрема досвідом Північної Кореї дуже цікавився Войцех Ярузельський, міністр національної оборони Польщі з 1968 по 1983 рік. У 1977 році він вперше прибув у Пхеньян та зустрівся з главою КНДР Кім Ір Сеном і міністром національної оборони країни О Джин У. Вони домовились про співпрацю.
«Польська сторона не має матеріалів про американські війська, дислоковані в Південній Кореї, і коли вона отримає будь-яку інформацію з цього питання, то передасть її корейській стороні; корейська сторона запевнила, що в разі отримання матеріалів, пов’язаних з НАТО, вона надішле їх до II управління Генштабу Війська Польського», — читаємо в Меморандумі про корейські зусилля щодо налагодження співпраці між військовою розвідкою КНДР і II Управлінням Генерального штабу ПНР від 24 квітня 1978 року.
Згодом, 1984 року, Кім Ір Сен відвідав Польщу, а у 1986-му Ярузельський відповів взаємністю поїздкою в КНДР. Генерал зі сторони Польщі підписав з Північною Корею Декларацію про дружбу і співпрацю. Це означало максимальне підняття рівня міжнародних взаємин. Лише за 1986 по 1987 рік понад 280 польських делегацій відвідали Пхеньян.
Однак благання Північної Кореї бойкотувати Олімпіаду в Сеулі 1988 року трохи попсували взаємини. На додачу, Варшава офіційно встановила 1989 року дипломатичні стосунки з Південною Кореєю — тоді обурення режиму Кім Ір Сена не було меж. Але відносини країни не розірвали і співробітництво продовжилось.
Генерал Ярузельський мав певне застереження щодо КНДР, проте після поїздки порекомендував керівництву Польщі зміцнити політичні та економічні відносини з Північною Кореєю. Особливо його цікавила співпраця у сфері розвідки, він вважав, що зможе отримати від Пхеньяна корисну інформацію.
«Всупереч схваленню Ярузельського, обміни між військовими й розвідданими залишалися досить обмеженими в 1970-х роках, — пише польський історик Марек Гандерек. — Хоча КНДР кілька разів пропонувала Управлінню II Генерального штабу Війська Польського, щоб військові розвідувальні служби двох країн обмінювалися інформацією про війська США і НАТО, на практиці корейці не надали полякам цінної інформації».
Все змінилось, коли у Польщі на політичну арену вийшов профспілковий робочий рух Солідарність, проти якого особисто виступав Ярузельський. Генерал був змушений маневрувати між настроями польського суспільства та загрозою повної військової окупації з Кремля. За його ініціативою у ніч з 12 на 13 грудня 1981 року в країні оголосили воєнний стан. Тоді західні країни наклали на польське керівництво економічні санкції, натомість Пхеньян простягнув «дружню» руку допомоги. Для польських спецслужб північнокорейський досвід придушення незгодних був корисним.
Comments (0)