Пів мільйона гривень — топчиновникам: керівники держорганів отримують захмарні зарплати. І це відбувається у час, коли в бюджеті діра на мільярди і бракує грошей на армію.
150, 200 і майже 300 тисяч гривень — таку зарплату щомісяця отримують деякі наші чиновники. Це не чутки і не здогадки, а офіційна інформація Міністерства фінансів. Для прикладу, середня зарплата керівництва Нацкомісії у сфері регулювання енергетики і компослуг — понад 288 тисяч гривень, Нацагентства з питань запобігання корупції — 254 тисячі, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку — 236 тисяч, Міністерства культури і стратегічних комунікацій — 215 тисяч, Рахункової палати — 205 тисяч гривень.
До речі, представники Рахункової палати, яку очолює Ольга Піщанська, подруга дитинства Зеленського, надалі отримуватимуть ще більше. Відповідно до закону про реформування цього органу, який нещодавно ухвалили нардепи, посадовий оклад голови Рахункової палати становитиме не 30 прожиткових мінімумів, як є нині, а 55. З коефіцієнтами, доплатами, преміями набіжить уже, мабуть, не 200 тисяч, а цілих 500 тисяч гривень.
Дивимося далі. Середня зарплата керівництва Апарату Верховної Ради — 203 тисячі гривень, Центральної виборчої комісії — 176 тисяч, Фонду держмайна — 160 тисяч, Держінспекції енергетичного нагляду — понад 150 тисяч, Державної архівної служби — 142 тисячі. У багатьох, хто бачить такі захмарні зарплати очільників держструктур, волосся дибки стає. Бо це ж у час війни! Коли західні партнери допомагають Україні латати дірки в бюджеті, а наші захисники, які на передовій ризикують своїм життям і здоров’ям, отримують плюс-мінус 100 тисяч гривень…
— Платити у час війни такі високі зарплати чиновникам аморально! — каже експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Як відомо, усі податки і збори, які збирають в Україні до держскарбниці, йдуть на забезпечення Збройних сил. А всі соціальні видатки, зокрема й зарплати чиновникам, бюджетникам, субсидії, пенсії, фінансують наші західні партнери. Це гроші платників податків США, Канади, Європейського Союзу. Здавалося б, у таких умовах наші можновладці повинні першими показати приклад затягування пасків. Але чомусь себе вони до цього не закликають. А кажуть людям: “Треба потерпіти, бо триває війна”.
Додам, що не лише у керівників держструктур, а й у членів наглядових рад держкомпаній височезні зарплати. Вони заробляють мільйони, ще й мільйонні премії виписують собі коштом держбюджету. Візьмімо, наприклад, “Нафтогаз”. Олена Зеркаль, коли була радницею голови цього держпідприємства, заробляла по 650 тисяч гривень на місяць (це був її посадовий оклад). За шістнадцять місяців на посаді пані Зеркаль отримала понад 10 мільйонів гривень зарплати, а в день звільнення — ще й вихідну допомогу майже 8 мільйонів гривень. Височезні зарплати і в керівництва “Укрзалізниці”, “Укрпошти” й інших державних підприємств. І це у час, коли нам кажуть, що в бюджеті діра на 500 мільярдів гривень і що не вистачає 30 мільярдів гривень на платню військовим.
Тим часом у бюджеті на наступний рік соціальні видатки зменшено на 60 мільярдів гривень, якщо порівнювати з 2024 роком. Це означає, що буде врізано всі соціальні програми. Крім того, уряд у бюджетній резолюції на наступні три роки заморозив соціальні стандарти — передусім прожитковий мінімум та мінімальну зарплату, на базі яких розраховують усі соціальні виплати.
Чиновники дбають передовсім про себе, а не про пересічних людей. Ми ж бачили, з якими труднощами в парламенті збили підвищення на 37% зарплат прокурорам. Вочевидь, на такий крок депутати пішли після величезного скандалу з “прокурорами-інвалідами”.
— Насправді високими є зарплати топменеджерів держструктур, — зауважує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Зарплати ж рядових чиновників у рази нижчі та є приблизно на рівні середніх зарплат в Україні. На сьогодні середня зарплата в Україні становить трохи більше як 20 тисяч гривень. Виходить, що зарплати топменеджерів українських держструктур перевищують середні зарплати українців у 7 — 14 разів! Аналогічний або навіть більший розрив між зарплатами керівників та працівників приватних компаній.
— Такий підхід до виплати зарплат неправильний, — додає фінансист Олександр Савченко. — Тут має діяти матриця соціальної справедливості: одна — не на час війни, інша — на час війни чи надзвичайних ситуацій. Традиція західної культури в невоєнний час така: найвища заробітна плата в президента і прем’єра — це 10 середніх зарплат. За ними йдуть міністри — 8 середніх зарплат, депутати — 6 середніх зарплат і так далі на спад. Під час війни чи, наприклад, пандемії оця матриця трансформується. Розрахунок відбувається на базі не середньої зарплати, а мінімальної. Наприклад, якщо в Україні мінімальна зарплата 8 тисяч гривень, то президент повинен отримувати 80 тисяч.
Виняток має бути для військових — у тих, хто на передній лінії фронту, зарплата повинна бути найвищою. Хочеш заробляти більше — іди, будь ласка, до лав української армії та захищай Батьківщину. Думаю, українці такий підхід би підтримали. Він був би справедливим.
— Цікаво, а скільки заробляють чиновники західних держав?
● А. Павловський:
— В Європі перепад між зарплатою працівника в будь-якій галузі й топменеджменту не може бути більшим ніж у 10 разів. Загалом же міністри й депутати там мають у 3 — 4 рази вищу зарплату, ніж середня у країні. Наприклад, у Німеччині середня зарплата — приблизно 3,5 тисячі євро на місяць, зарплата депутата бундестагу — 11 тисяч, а міністра федерального уряду — 11 — 12 тисяч євро. Така ж пропорція зберігається і в інших провідних країнах Європи — Франції, Італії й так далі.
● О. Хмелевський:
— У Франції при середній зарплаті 3,8 тисячі євро міністри та керівники держорганів отримують приблизно 16 тисяч євро. У Великій Британії при середній зарплаті 2,3 тисячі фунтів міністри та керівники держорганів мають приблизно 11,5 тисячі фунтів. Як бачимо, у європейських країнах топпосадовці отримують у 4 — 6 разів більше, ніж пересічні громадяни. Якщо взяти приватний сектор європейських країн, то там топменеджери отримують 50 — 70 тисяч євро, що перевищує середні зарплати в 17 разів, а зарплати міністрів та керівників держструктур — у 3 — 3,5 раза. Але зауважу, що там немає війни.
— Як вважаєте, чи є мотивація захищати країну в наших військових, які бачать, скільки заробляють у час війни чиновники, що сидять у теплих кабінетах?
● А. Павловський:
— Звісно, що ні. Незрозуміло, чому люди, які зі зброєю у руках захищають країну, зокрема тих же чиновників, повинні отримувати менше за них. Та половину з тих дармоїдів можна просто вигнати, бо невідомо, чим вони займаються, крім того, що крутять різні схеми, беруть відкати й хабарі, сприяють бізнесу своїх родичів.
Ви знаєте, люди все це бачать, усе розуміють. У час війни є запит на соціальну справедливість і на національну солідарність. А яка може бути солідарність між солдатом та чиновником, який по 300 тисяч гривень зарплати й премій отримує?! У суспільстві накопичується обурення. І не дай Боже соціального вибуху в час війни — ми втратимо державу.
● О. Хмелевський:
— Питання підвищення грошових виплат нашим військовим, особливо тим, хто на передовій, назріло давно. Доплата в розмірі 100 тисяч гривень була встановлена на початку війни в 2022 році. За цей час інфляція сягнула понад 30%. Тому виплати військовим мають бути проіндексовані відповідно до інфляції. Інша річ, що грошей у бюджеті на фінансування ЗСУ, навіть виходячи з нинішніх виплат, катастрофічно бракує. Тому навряд чи в наступному році така індексація буде можливою.
● О. Савченко:
— Як на мене, для розрахунку грошового забезпечення військових варто брати до уваги ще й термін їхнього перебування на передній лінії фронту. Що довше ти там перебуваєш, то більше заробляєш. Наприклад, два роки — отримуєш уже не 100 тисяч гривень, а 200 тисяч, три роки — 300 тисяч і так далі.
— Чи варто якось обмежити зарплату можновладців, як це є, наприклад, у випадку з пенсіями — не більше 10 прожиткових мінімумів?
● А. Павловський:
— Безумовно, треба, щоб уряд своєю постановою запровадив обгрунтовану тарифну сітку для бюджетників. Така, до речі, колись була. І розрив між зарплатою працівника першого розряду та зарплатою найвищого, 24 розряду (залежно від посади, стажу, кваліфікації), був у шість разів. А нині гендиректор “Укрпошти” має більш як мільйон гривень зарплати на місяць, а листоноші — 7 — 8 тисяч. Або ж у чиновників Міністерства освіти зарплата 70 — 90 тисяч, а у вчителів — 12 — 14 тисяч.
● О. Хмелевський:
— Очевидно, що зарплати чиновників та депутатів мають залежати від економічного становища країни. Несправедливо, коли топчиновники отримують зарплати, які перевищують у багато разів зарплати пересічних громадян. Оскільки одним із завдань держави є забезпечення гідного рівня життя громадян, то зарплату чиновників варто прив’язати до мінімальної зарплати в Україні. Тим паче, що нині уряд заморозив мінімальну зарплату на рівні 8 тисяч гривень, а зарплати керівників державних структур і далі зростають.
Якби зарплати можновладців залежали від мінімальної зарплати в Україні, то вони б не забували про пересічних громадян і збільшували би їм зарплати. Якщо, наприклад, встановити, що зарплати керівників держструктур та депутатів не можуть перевищувати 20 мінімальних зарплат, то це призвело б до скорочення зарплат топчиновників та сприяло б зростанню мінімальної зарплати.
Comments (0)