«Хочу звернутися до тих, хто дивиться наше телебачення та вважає, що тут все чудово. Загалом не чудово. Вас тут просто вб’ють свої ж», – каже окупант у відеозверненні, записаному в одному з підвалів Торецька.
Командир дав наказ добити пораненого товариша
Військовослужбовці 132-ї окремої мотострілецької бригади втекли з війни через «злочинні накази» командирів, сховалися в підвалі в Торецьку та зв’язалися з ASTRA.
ASTRA підтвердила їхні особи, поговорила з адвокатом та дружиною одного з них. Лейтенант 132-ї окремої мотострілецької бригади Олег Гуйвік та рядовий Микола Попрухін, будучи пораненими, відмовилися від виконання бойового завдання та зв’язалися з ASTRA. За їхніми словами, вони зараз перебувають у підвалі однієї з будівель Торецька. Чоловіки стверджують, що їх відправили на м’ясний штурм «в один кінець», а вони хочуть дістатися евакуації і вижити.
Олег Гуйвік народився у селі Червоному Артемівському районі Донецької області. У 2014 році пішов до ополчення, бо мав «ідею возз’єднання Донбасу з Росією». Однак, розповідає Олег, після 2022 року його погляди суттєво змінилися.
“Спочатку все було нормально, але потім почалися незрозумілі м’ясні штурми, коли хлопців почали просто знищувати”, – каже чоловік. Після сварки з начальником штабу Олега поставили командиром мотострілецького взводу, де він прослужив три місяці, потім військовослужбовця було відправлено до штурму. «Я відмовився далі брати участь у цьому заході, сказав, що без розвідки та підтримки більше хлопців на смерть не пущу. Мене викликали у штаб, мене побив командир третього мотострілецького батальйону. Змусили написати зручне для них пояснення та після цього відправили на яму», – згадує Олег.
У ямі в Єнакієвому Олег просидів тиждень. Чоловік зміг втекти і повернувся додому, де мешкав 5 місяців. Незабаром на нього завели кримінальну справу за самовільне залишення частини. Цю інформацію ASTRA підтвердила адвокат Фаріда Каракетова. До закінчення судового розгляду Олег повинен був бути усунений від участі у бойових діях. Проте, 1 жовтня його знову відправили на передову.
«Будь-який, хто виживе у цій м’ясорубці, може підтвердити мої слова, але йому, звичайно ж, не дадуть вийти, бо так влаштовано. Ти йдеш сюди і вмираєш, щоб не розповісти потім назовні, що було. Багато хто не знає, що тут відбувається. Нас по дві людини серед ночі у невідомому напрямку чисто за підказками радіостанції ведуть. Доводять там до якоїсь будівлі, кажуть, заходьте. А там їх зустрічають українські солдати вогнем та знищують.
Був випадок, коли двійка йшла і вони потрапили під артилерійський обстріл. Одному із хлопців відірвало ногу, він не зміг продовжувати рух. Його напарнику надійшла команда, щоб він його обнулив, тобто вбив і продовжив рух самостійно», – Згадує Олег.
Зі 150 штурмовиків залишилось від сили 15
У Торецьку військовослужбовця було поранено і він вирішив сховатися в підвалі одного з будинків, де, як стверджує, і зараз. Якось рано-вранці, коли Олег вибирався за продуктами, він побачив, що біля підвалу лежить поранений. Ним виявився військовослужбовець Микола Попрухін, у чоловіка було пробито легеню.
Пізніше Микола розповів Олегу, що підписав контракт із колонії у Мордовії під погрозами, що йому підкинуть якісь речовини та додадуть термін. 2 червня 2008 року Попрухіна було визнано винним у розбійному нападі, зґвалтуванні, насильницьких діях сексуального характеру та вбивстві жінки. Його засудили до 20 років, випливає із судових документів, які вивчила ASTRA. Чоловік вину не визнає. На передовий екс-зек одразу ж був поранений. У черговий штурм він пішов на милицях, знепритомнів і отямився вже в підвалі з Олегом. Тепер Олег та Микола хочуть дістатися до точки евакуації.
«Вийде — не вийде, нічого не знаю. Зараз від штурмової роти третього мотострілецького батальйону 132-ї бригади, я думаю, залишилося, може, 15 чоловік, не більше. Це за умови, що їх 150 за штатом», – стверджує Олег.
«Я хочу звернутися до всіх інших — матерів, дружин та просто відчайдушних голів, які дивляться наше телебачення і вважають, що тут все чудово. Загалом не чудово. Вас тут просто вб’ють свої», — додає військовослужбовець.
Comments (0)