Мільйони для ЗСУ: від переробки знищеної на передовій техніки отримують дорогоцінні метали
Міноборони вже “видобуло” 100 кілограмів золота та майже 2 тонни срібла.
На майданчиках знищеної в ході бойових дій військової техніки та у визначених військових частинах ЗСУ накопичено 1000 тонн брухту з вмістом дорогоцінних металів. Так, у складі брухту виявлено 100 кілограмів золота, 1900 кілограмів срібла та 25 кілограмів платини.
За словами начальника управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна полковника Олега Коваля, за сім місяців цього року Міноборони отримало від переробки дорогоцінних металів 24,7 мільйона гривень. А до кінця року планується отримати ще щонайменше 18 мільйонів.
Кошти від реалізації дорогоцінних металів розподіляються відповідно до нормативів НБУ. Зокрема, 80% грошей з продажу золота й платинових металів і 50% срібла спрямовуються до державного бюджету, а решту залишаються у спеціальному фонді Міноборони та використовуються для забезпечення потреб ЗСУ. До речі, Міноборони запевняє, що переробку дорогоцінних металів здійснює лише через спеціалізовані приватні підприємства.
— Уся військова техніка, в якій є електронні плати, містить дорогоцінні метали, зокрема золото та платину, — розповідає Олег Жданов, полковник запасу ЗСУ. — Найбільше їх у ракетах, РЛС тощо. Наприклад, трубки подачі окислювача в ракетний двигун виготовлено із золота.
— А якщо взяти, скажімо, танк, то він містить декілька грамів платини, декілька грамів золота та понад 100 грамів срібла, — додає Микола Саламаха, підполковник запасу, військовий експерт. — У самохідних установках, РСЗВ дорогоцінних металів ще більше. Золото зазвичай є в платах електроніки, а срібло — у пусковому реле.
— Дорогоцінні метали, навіть рідкісні кварци, містяться і в засобах РЕБ, — зауважує Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби.
— Наскільки складний і дорогий процес видобутку дорогоцінних металів зі знищеної військової техніки, як-от з танка?
● М. Саламаха:
— Треба насамперед зняти акумуляторні батареї, злити з них електроліт, злити всі мастила, рештки дизпального й розрізати танк до того стану, що його приймуть на переплавлення. Це коштує близько 40 тисяч доларів і робиться на сертифікованих підприємствах із повним циклом утилізації. Тобто це недешеве задоволення.
● О. Жданов:
— Зауважу, що в усьому світі з військової техніки, котра йде на утилізацію, видобувають дорогоцінні метали. Це звична практика.
Comments (0)