Новини України

Її вартість може становити від мільйона до кількох мільйонів доларів.

Володимир Зеленський повідомив про успішне випробування першої вітчизняної балістичної ракети. Деталями щодо розробки глава держави не поділився, але зауважив: факт створення власної балістики засвідчує високий рівень фахівців нашого ВПК. То які перспективи нової ракетної програми?

— Після 90-х років минулого століття основним оперативно-тактичним комплексом в українській ракетній програмі була застаріла система “Точка-У”, — розповідає Богдан Долінце, авіаційний експерт. — Тож постало питання про створення сучаснішої зброї. Було розроблено концепт ракетного оперативно-тактичного комплексу “Борисфен”. Але він дуже залежав від комплектуючих, котрі виготовляли в інших державах колишнього Союзу. Тож прийняли рішення на базі цього проєкту розробляти комплекс “Сапсан”. Роботи над його створенням почалися в 2006 році. Одним з партнерів у цьому проєкті була Туреччина. Але через брак фінансування його заморозили. 

Після першої фази російсько-української війни в 2014 році Україна повернулася до питання створення власного ракетного комплексу малої та середньої дальності — від 300 до 500 кілометрів і більше. Проєкт назвали “Грім-2”. У 2018 році новий ракетний комплекс (це був лише ходовий макет) показали на параді у Києві на честь Дня Незалежності. До 2022 року ця робота ще не була завершена. Думаю, що саме про “Грім-2” й говорив президент. 

— Стосовно закупівлі українських ОТРК “Грім-2” і фінансування проєктно-конструкторської розробки переговори з Україною проводила Саудівська Аравія, — додає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Напередодні повномасштабного вторгнення цей проєкт перебував на першому етапі випробувань. Зауважу, випробування не означає, що ці ракети вже є на озброєнні ЗСУ. Хоча війна може пришвидшити цей процес. Так, ймовірно, йдеться про “Грім-2”, але видозмінений. З новими характеристиками, новими елементами. Це вже зовсім інша ракета. Її вартість може становити від мільйона до кількох мільйонів доларів. 

— А за який час може розпочатися масове виробництво цих ракет? Які ваші прогнози? 

— Наприклад, дослідний зразок ракети “Вільха” у 1960-х роках був виготовлений у Дніпрі за пів року, — каже Олександр Кочетков, експерт з ракетно-ядерного озброєння. — І ще через шість місяців вона пішла в серійне виробництво. Це була доволі серйозна ракета, котра летіла на дві тисячі кілометрів. Німеччина свої ФАУ-1 та ФАУ-2 зробила за два роки. 

● Б. Долінце: 

— Щоб створити “з нуля” абсолютно новий ракетний комплекс, потрібно від п’яти до семи років. А потім — два-три роки, аби запустити серійне виробництво. Але на запуск впливає безпековий фактор, як-от ймовірність завдання ворожих ударів по виробництву, наявність комплектуючих і обладнання в достатній кількості. Та думаю, що ми могли б випускати кілька десятків балістичних ракет на місяць уже найближчим часом. 

— Радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що українська ракета має дальність 600 — 700 кілометрів. Якщо це так, то куди вона може долетіти? Звісно, мова про Росію. 

● Б. Долінце: 

— Експортна модифікація “Грім-2” передбачала дальність до 300 кілометрів, оскільки Україна входила в договір про нерозповсюдження ракет малої та середньої дальності. Але певні конструктивні зміни могли б збільшити дальність ураження ракети до 700 — 800 кілометрів і більше. Тоді вона може долетіти до Москви й військово-промислових об’єктів біля російської столиці, а також — до основних аеродромів РФ. 

— Після розвалу СРСР наша країна мала чималий ракетний арсенал. Що з ним сталося? 

● Б. Долінце: 

— Основну частину ракет було демонтовано й перероблено або вивезено в Росію разом зі стратегічною ядерною зброєю та носіями. “Точки-У”, котрі були морально застарілі, також частково демонтували й утилізували, а частину — продали. 

● О. Коваленко: 

— Свого часу ми мали й ракети до стратегічної авіації — X-555, X-55, Х-22. Але передали їх РФ. На мою думку, якби у 2022 році в нас було декілька дивізіонів ОТРК “Грім-2”, то це б стримало Росію від нападу. Або ж перебіг подій був би зовсім іншим, аніж сьогодні. Ми б могли зупинити ворога під час його наступальних дій, коли він йшов колонами. Також Україна завдавала б ударів навіть углиб російської території (по аеродромах, НПЗ, військових заводах).