Новини України

Погрози Кремля, нові й нові “червоні лінії”, ультиматуми і Україні, і її західним союзникам лунали так часто, зокрема в заявах кремлівського диктатора Володимира Путіна, що підрахувати їхню точну кількість практично неможливо. Але реальні події довели, що ці “червоні лінії” – як чорнило, що зникає. Спочатку Росія попереджала Захід про те, що постачання тих чи інших озброєнь Україні означатиме перетин міфічних “червоних ліній”, за яким буде жорстка відповідь. Але озброєння було передано, а жодної “жорсткої відповіді” так і не було.

Операція ЗСУ в Курській області – заходження української армії на територію Росії – теж не стала перетином “червоної лінії” Путіна. Диктатор начебто не помітив цього й зосередив усі зусилля на взятті невеликого українського містечка Покровськ. Насправді єдина і по-справжньому реальна “червона лінія” Путіна – це його життя та його фізичне виживання.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив російський опозиційний політик і журналіст Ігор Яковенко.

– Чи погоджуєтеся ви з тим, що Курська операція ЗСУ фактично довела: “червоних ліній” Путіна просто не існує, їх немає?

– Так, безумовно. Усі “червоні лінії” у Путіна як симпатичне чорнило (зникаюче чорнило. – Ред.). Тому що, відповідно до концепції національної безпеки та ядерної доктрини РФ, Путін у відповідь на вторгнення на територію своєї країни – Росії – іноземних військ мав уже відповісти всіма ресурсами, зокрема ядерною тріадою (до ядерної тріади входять стратегічна авіація, міжконтинентальні балістичні ракети, атомні підводні ракетоносці. – Ред.).

Цілком очевидно, що ядерний шантаж Путіна насправді просто перестав існувати. Він не застосує ядерну зброю за жодних обставин. Це стає зрозумілим.

– Українська армія під Москвою чи принаймні поблизу Курської АЕС – це може бути “червоною лінією”? Чи також не може?

– Я гадаю, що ні. На мою думку, “червона лінія” для Путіна – це його особисте життя, його особисте існування. Це єдина “червона лінія”, яка для нього існує. За великим рахунком, Путіну абсолютно наплювати на Росію, Курську чи Московську область. Тільки особисте фізичне виживання йому важливе. А все інше не має жодного значення.

Згадайте, скільки було цих “червоних ліній” упродовж усіх цих двох із половиною років широкомасштабної війни. Мовляв, Україні не можна давати танки, це “червона лінія”, Путін образиться та вдарить атомною бомбою. Але танки дали, HIMARS дали, F-16 дали, в Курську область зайшли, по Криму постійно б’ють – і жодних “червоних ліній”.

Ці “червоні лінії” існують лише усередині черепних коробок деяких західних політиків. Вони самі їх малюють і самі їх бояться.

– Ми бачимо, що активний наступ російської окупаційної армії на сході України триває, незважаючи на операцію ЗСУ в Росії. На вашу думку, чому для Путіна українське маленьке містечко Покровськ важливіше, аніж власна Курська область?

– Путін окреслив метою своєї “спеціальної військової операції” захоплення всієї Донецької та всієї Луганської області. Для нього це важливе завдання. Він має фіксацію на цьому.

Тому Путін намагається зробити хоч щось, аби це можна було пафосно продати власному населенню задля наснаги. “Мужик сказав – мужик зробив”. Або в їхніх висловлюваннях, “пацан сказав – пацан зробив”.

Він поставив завдання захопити всю Донецьку та всю Луганську область – і це завдання має бути хоч якось продано населенню. Тому що насправді підтримати патріотичний настрій серед населення Росії йому зараз немає чим. Тому Путін фіксований на цій меті. А Покровськ – це таки великою мірою рух у бік виходу на адміністративні кордони Донецької області.