2 Листопада, 2024 11:34 am

Брак робочих рук для України може бути небезпечнішим за саму війну

Брак робочої сили стає головною проблемою для бізнесу.

Мобілізація в Україні, яка торкнулася, зокрема, співробітників виробництв і бізнесу, призвела до вимивання кадрів з української економіки. 

Видання Bloomberg пише, що новий закон про мобілізацію покликаний поповнити лави ЗСУ, але брак працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих і малих підприємств, а рівень робочої сили, на думку експертів, дуже сильно скоротився порівняно з довоєнним рівнем. 

Так, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявив, що падіння обсягів виробництва пов’язане зі скороченням чисельності робочої сили порівняно з 2021 роком. Крім того, що більш ніж 6 мільйонів людей втекли від війни, вакуум посилився через чоловіків, які працюють у тіні, щоб уникнути призову.

Проблема буде тільки посилюватися, оскільки вторгнення РФ триває і Києву доводиться заповнювати пролом, залишений мільйонами людей, які або втекли з країни, або приєдналися до армії, або полягли в бою. Поки українські військові намагаються утримати оборону, економіка країни, яка втратила чверть свого виробництва, ризикує ще більше ослабнути через брак робочої сили.

Так, український підрозділ сталеливарного та гірничодобувного конгломерату Metinvest BV, у якому працюють майже 60 000 осіб і якому необхідно заповнити 4000 вакансій, з великим зусиллям знайшов працівників для управління мартенівською сталеплавильною піччю на заводі в Запоріжжі.

Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку “Метінвесту”, каже, що пошук 89 працівників у підсумку зайняв три місяці, тоді як у мирний час на це знадобився б лише місяць. Перш ніж розпочати відновлення потужностей, постраждалих під час війни, компанія повинна спочатку знайти персонал.

“Не сировинні ресурси, не обладнання, не машини – першочергове питання у тому, хто працюватиме і чи зможемо ми виконати поставлені завдання”, – каже Петрук.

Процес найму персоналу ускладнюється тим, що чоловіки не хочуть приєднуватися до великих компаній, на які націлилися військові вербувальники. Свого часу співробітники військкоматів “роздавали на вході оголошення про призов – навіть нашим кандидатам на роботу”, – каже Петрук. За її словами, близько 15% працівників “Метінвесту” були призвані до армії.

Зростання зарплат

Результатом нестачі робочої сили стало різке зростання зарплат, оскільки роботодавці намагаються утримати співробітників, що залишилися. Інфляція знизилася майже до 3% порівняно з 27% на піку після вторгнення і на цьому тлі НБУ очікує, що зарплати наступного року перевищать довоєнний рівень.

Володимир Ланда, старший економіст київського Центру економічних стратегій, каже, що уряд має слідкувати за потребами бізнесу навіть тоді, коли зміцнює ЗСУ.

“Причина проста: Україна не має достатньо коштів для значного збільшення чисельності своїх військ”, – сказав Ланда.

Законодавство про мобілізацію дає підприємствам, які вважаються ключовими для економіки, можливість резервувати до 50% співробітників, які підлягають призову. Але проблему відчувають і прості українці.

Київський метрополітен заявив, що скоротить кількість поїздів через “значний дефіцит” працівників, який посилюватиметься. Миколаїв уже скоротив автобусні рейси через мобілізацію водіїв.

Іларіон Саук, співвласник кількох ресторанів у Києві, назвав кадрове питання першим у списку проблем. Зокрема, йдеться про працівників кухні та прибиральників, чим часто займалися жінки, багато з яких виїхали за кордон. Інша проблема – призов до армії, через який штат скоротився приблизно на десяту частину. За його словами, багато чоловіків не наважуються працювати далеко від дому, побоюючись призову.

Робота в “тіні”

Юлія Кузенкова, керівник проєктів київського рекрутингового агентства Resorcer, каже, що фірми дедалі частіше наймають співробітників-чоловіків як підрядників або продавців, оскільки багато хто з них не хоче виконувати вимогу щодо оновлення особистих даних у ТЦК. За її словами, багато компаній також наймають жінок на роботу, яку раніше виконували чоловіки.

“Компанії зосереджуються або на навчанні та розвитку вже наявного персоналу, або на наймі студентів”, – зазначила Кузенкова. “Вони формують свій кадровий резерв”.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *