“Мені дуже не вистачає особового складу. Дуже не вистачає. Але я ще не готовий, щоб у мене воювали масово 18-річні хлопці”, – сказав Верес.

Водночас, він допускає, що можливо не є правим у цьому питанні, бо багато командирів підрозділів мають протилежну думку. На його переконання, 18-річним ще рано воювати.

Також він проти того, щоб воювали в 59 років. Він пояснив:

“При всій повазі, є виключення, але, здебільшого, це не ті люди, які мають на собі вести таку активну фазу оборони або наступу”.

Разом з тим, Верес не вважає, що українських громадян можна заохочувати долучатися до війська через фінансову складову.

“120 тисяч гривень ділимо на 30 діб – виходить 4 тисячі на день. Тобто, Коля, тримай 4 тис гривень, іди штурмани посадку. За четвірку, правильно? Скажу іншими словами: піди помри за чотири тисячі. Це ж смішно! Я не вважаю, що основна мотивація моїх військовослужбовців – це є гроші. Можливо у мене рожеві окуляри. Це невід’ємна складова, бо ми Бахмутська бригада”, – вважає герой.

Він зазначив, що його бригада майже на 70% переселенці.

“Потрібно кормити сім’ї. Я щиро вірю, що це не про мій підрозділ. Але це не значить, що без грошей… Якщо усі не отримують – будемо і ми не отримувати. Якщо усі отримують – і мої люди також мають отримувати”, – відзначив Верес.

При цьому, він вважає правильним рішенням виплачувати так звані “окопні” кошти.

“Якщо боєць знаходиться 30 діб у безпосередньому окопі, він отримує плюс 70 тис гривень. І тепер у комбата є градація – що він може зробити тим, подати і порахувати, і подати іншим… Але якщо хтось виходить поспати у те село, але три кілометри назад, і якщо їм одразу хтось платить 30, тоді я не розумію, а чого ви у нього служите… У нас такого немає. Якщо я дізнаюся, що комусь з моїх людей, я кажу відверто – якщо він відійшов на 5 км в тил і йому порахують другу лінію, я позбудуся того командира одразу”, – сказав Верес.

На його переконання, бійці заслужили на гідну оплату, бо ризикують життям на фронті. Крім того, Верес не вважає, що воювати мають усі чоловіки України. Він додав:

“Вони не потрібні усі на фронті. Я не вважаю, що всі мають йти. Але не вважаю, що усі мають відкупитися. У мене є багато знайомих, які є реально багатими людьми. Я би не хотів, аби вони потрапили в окоп. Пояснюю по одній простій причині: вони в окопі не зроблять для мого підрозділу… а зроблять як усі, як ті хлопці, що у мене є. Але те, що роблять тут – він один допомагає забезпечити життя сотням”.

На думку Вереса, якщо окремі чоловіки заробляють величезні гроші, а на армію виділяють мінімум – вони мають йти воювати в окопах.

“Якщо заробляє мільйон і дає на Збройні сили одну тисячу гривень – welcome to окоп. А якщо він заробляє мільйон, віддає 300-400 тисяч… Друже, мені там з тобою буде набагато більше толку (в тилу – УНІАН). 300 тисяч – це два термальні дрони, а 400 тис – це майже три… Якщо мій підрозділ втрачає 10, то це 30% мого запасу на місяць”, – сказав Верес.