«Населення Суджі на три чверті українці». Як слобожанське місто у 1918-му захопили більшовики і зробили там столицю радянської України
Історія міста Суджа, яке наприкінці Першої світової війни спочатку опинилось під владою гетьмана Павла Скоропадського, а потім більшовики створили там свій «уряд», «столицю» та плацдарм для окупації України.
Йшов 1918-й, тривала завершальна фаза Першої світової війни. За статтею § 6 Берестейського мирного договору, укладеного 3 березня 1918 року, Радянська Росія з державами Четверного союзу зобов’язалися визнати Українську республіку, вивести з її території свої війська, почати переговори про підписання мирного договору і встановлення державного кордону. І вже 6 травня 1918 року у Конотопі представники німецько-українських військ і більшовики підписали договір про припинення воєнних дій.
Саме тоді місто Суджа, що тоді входило до Курської губернії, опинилось в демаркаційній лінії Української держави та Радянської Росії. Визначили її за угодою між українськими та німецькими військами — з одного боку, і більшовиками — з іншого.
У цій буферній зоні заборонялося пересування військових частин і патрулів. Реквізиції продовольчих запасів також заборонялись. Але був нюанс — йшлося про тимчасову домовленість, адже питання щодо остаточного визначення демаркаційної лінії вздовж усього кордону все ще розглядалось, і це тривало аж до жовтня.
Загалом Суджу можна вважати українським містом за походженням, і це визнавали й росіяни. «XVII століття — це час появи нових міст, заснованих українцями: Суджа, Білопілля, Вовчанськ, Тор, Золочів», — писав у 1895 році Павло Мілюков, лідер російської партії конституційних демократів (кадетів) та міністр закордонних справ Тимчасового уряду.
«Населення міста Суджі та повіту на ¾ за походженням українське і за своїми економічними та культурними прагненнями здавна тяжіє до України», — йдеться у докладній записці Земської управи до міністра внутрішніх справ Української держави від 20 травня 1918 року. Так місцева влада пояснювала причини, чому повіт має увійти до складу України. Серед інших підстав була потреба додаткового бюджету, захист від більшовиків та географічне розташування.
У вихорі цих подій 30 травня 1918 року Суджа де-факто увійшла до складу Української держави. Німецький та українські коменданти прибули на Місцеві екстрені повітові земські збори, щоб пояснити людям, що Суджа тепер є Україною, а будь-яка більшовицька діяльність тут поза законом.
Comments (0)