Новини України

Росія близька до розгрому життєво важливого українського міста Покровськ Донецької області. Попри те, що Україна атакує Росію, вона програє ще одну ключову битву.

Росія близька до розгрому життєво важливого українського міста Покровськ Донецької області, пише The Economist.

Після подій на Курщині просування Росії на Покровськ прискорилося 

Покровськ з населенням 59 000 осіб на передовій практично з початку війни, констатує видання. Але лише впродовж останнього місяця його майбутнє опинилося під серйозною загрозою. Росія розглядає його захоплення як стратегічну мету, відкриваючи наступ на великі міста Дніпро та Запоріжжя. Велика надія України полягала в тому, що несподіваний наступ на Курську послабить тиск, але просування Росії прискорилося.

The Economist пише, що Покровськ готується до неприємного, нового етапу війни. Обласна поліція та місцева адміністрація виїхали. Два супермаркети закрилися, решта, ймовірно, закриються теж. Місцеві жителі стоять у чергах біля банків і пенсійних відділень, поспішаючи завершити усі справи, поки вони ще можуть. Усередині міста на великій швидкості мчать автомобілі. 19 серпня влада закликала жителів покинути місто. Багато хто прислухається до порад, їдучи з валізами, наповненими сімейними реліквіями, дехто тікає з холодильниками, ялинками, диванами, кріслами та матрацами.

“Відхід України з Авдіївки в лютому та невдала ротація в сусідньому Очеретиному в травні створили основу для наступу на Покровськ, – пише видання. – Зараз Росія перебуває в 10 км від міста. На станційній платформі звук ридання перегукується з писком домашніх тварин, із сумок та ящиків. Досить одного питання, щоб викликати сльози”.

Падіння Покровська здається лише питанням часу

Українське командування по-різному пояснює наступ росіян. Дехто каже, що снарядів не вистачає, а ворог пускає в десять разів більше. Інші вказують на російську тактику – невеликі атаки піхоти, плануючі бомби, нові види електронної боротьби. Але, схоже, в основі краху лежить виснаження та проблеми з живою силою.

“Люди не зі сталі”, – каже полковник Павло Федосенко. За його словами, українські війська, чисельністю 4:1, не відпочивають. Деякі залишаються на передовій по 30 або 40 днів поспіль у лисячих норах за кілька метів від смерті. “Дублін”, боєць 59-ї бригади знає бійців, які вже більше двох місяців на нульових позиціях. У двох були інсульти.

Раптове вторгнення України до Росії викликає змішані почуття. “Дублін” каже, що перші успіхи підняли моральний дух, але це не тривало довго. Сподівання, що Росія може відповісти переміщенням військ з Покровська, було витіснене усвідомленням того, що це не так. Українські спецслужби підтверджують, що Росія перекинула війська з інших ділянок східної лінії фронту, але посилилася навколо Покровська. Тим часом Україна передислокувала підрозділи спецназу до Курська, а Покровський фронт латає неперевіреними формуваннями. “Росіяни все зрозуміли і не ловлять наживку”, – скаржиться “Дублін”.

Скільки ще протримаються, захисники Покровська не говорять. Росіянам можуть знадобитися тижні чи місяці, щоб захопити такі віддалені міста, як Мирноград, Селідове та Українськ, які зараз переслідують безпілотники, артилерія та бомбардувальники. Просування сповільнилося з 19 серпня, каже Олександр, командир підрозділу БПЛА 110-ї бригади. Але росіяни мають звичку накидатися на слабкі місця з нищівним ефектом, попереджає він. Падіння Покровська, як Маріуполя, Бахмута і Авдіївки, здається лише питанням часу.

Що буде потім – питання відкрите. Контролю над Покровськом і короткого просування до адміністративних кордонів Донецької області може вистачити Володимиру Путіну, щоб заявити про політичну перемогу та почати серйозні переговори. Можливо, ні. Багато залежатиме від того, чи зможе Україна втримати частину Росії, яку вона зараз займає, як розмінну монету в цих майбутніх переговорах.