«Довго вважала, що мені ок і норм». Аліна Михайлова зізналася, що їй довелося звернутися до психіатра після загибелі Да Вінчі
Військова волонтерка, офіцерка ЗСУ, керівниця медичної служби УЛЬФ першого окремого штурмового батальйону Вовки Да Вінчі імені Дмитра Коцюбайла Аліна Михайлова розповіла, як їй довелося звернутися до психіатра після загибелі Дмитра.
В розмові з Машею Єфросиніною у проєкті Екзамен. Новий етап Аліна Михайлова поділилася, що через рік після загибелі свого нареченого, командира батальйону Вовки Да Вінчі Дмитра Коцюбайла їй довелося звернутися до психітра попри те, що вона намагалася біль втрати пережити своїми силами, прописуючи сама собі транквілізатори. Лікар діагностував у неї депресію та тривожність.
«Я хожу до психіатра. Я приймаю ліки, тому багато на які речі я реагую ніяк. Я насправді до цього дуже довго йшла. Я вважала, що мені ок і мені норм, але потім, коли я почала вже приймати ліки, то життя стало абсолютно іншим. Як виявилось, можна жити. Це антидепресанти. Вони з’явилися в моєму житті чотири місяці тому. До цього я сама собі прописувала транквілізатори. Я вважала, що це ок. Умовно, що мене накриває прям суперкритично, я, оп, і всьо. А на наступному тижні протримаюся. Оп, і всьо. Мені здавалося, що я в нормальному стані. Воно не працює на перспективу виведення тебе з цього стану, а мені на той момент здавалося, що в принципі я справлюсь сама», — поділилася Аліна Михайлова.
Вона розповіла, що звернутися до лікаря, її надоумили подруги. І головною перепоною для неї було питання: «А що я йому скажу». Поштовхом до походу до лікаря також стало те, що вона почала зриватися на мамі та на бійцях свого підрозділу.
«Я побачила по собі, що мама, що не каже, мене прямо вивертає, а це людина, яку я люблю зараз найбільше. І це стало для мене фінальною точкою, що я бачила, що я її ображаю, і мені хотілося її образити, що найгірше було. Можливо я навіть агресувала на своїх бійців трошки забагато.
Психіатр поставив мені депресію і тривожність. Я мало про це розповідаю, але можливо для когось це буде поштовхом звернутися по допомогу. Тому що я звертатися по допомогу не хотіла, мені здавалося, що все ок. Я сиджу червона, мене все дратує, вдарилася мізинцем о двері, дала здачі цій двері, і що це типу все нормально”, — пояснила бійчиня.
Comments (0)