Новини України

Валентина була на сьомому місяці вагітності, коли її чоловік Микола Кузьмін загинув на фронті. Жінка розповіла, торік на Запорізькому напрямку військовий прикрив собою побратимів. Зараз вона сама виховує двох дітей, своєю історією поділилися з кореспондентами Суспільного.

Валентина познайомилась з чоловіком 28 грудня 2017 року на дні народження подруги, яка пізніше стала їм кумою. З 3 січня, розповіла жінка, вони почали жити разом та будувати свою родину. Зокрема, Микола дуже любив їхнього сина Євгена:

“Він дуже був радий, він зі мною був на пологах, мені Кесарів розтин робили, на нього поклали дитинку. Навіть після роботи, який би він не був втомлений, годину-дві приділяв сину. Зранку вставав – приділяв сину, він дихав ним”.

Валентина з чоловіком Миколою та сином Єгором. Фото з родинного архіву Валентини

Після початку повномасштабного вторгнення Миколі дали повістку, та він без відмовок вступив до лав ЗСУ, розповіла Валентина:

“Йому дали повістку, він відразу без відмовок пішов. Хоча міг не йти, бо у нього були проблеми зі здоров’ям. Призвали його 2 квітня 2022 року, він поїхав на навчання, 21 день навчався на сапера-мінера. Провчився, дали військовий квиток, направили на білоруський кордон, в лісі десь були пару місяців, приїхав у відпустку на декілька днів. Потім у їхню частину і після ротації пішов на напрямок Запорізький. Там він пробув з вересня до дня смерті 23 червня 2023 року. Він казав: «Якщо ми всі хлопці скажемо, що не підемо, хто буде захищати мого сина? Хто буде захищати мою родину?»”.

Микола Кузьмін. Фото з родинного архіву Валентини

Валентина з Миколою ще до війни планували другу дитину. Жінка каже, чоловік був дуже щасливий дізнатись про другу вагітність. Однак він загинув ще до народження омріяної донечки:

“Колюня приїхав до нас, ми пішли на УЗД з ним, зробили гендер-паті і він дізнався, що дівчинка. Дзвонив він кожен день, він знав, що ми дуже хвилюємося. Навіть коли світло вимикали – хоч якусь смс, завжди давав про себе знати. Спілкувалися ми дуже часто, зідзвонювалися, списувалися, навіть коли йшов 23 числа на бойове написав о 2:39 «Я працювати». Я написала: «Татусь, бережи себе, ми тебе дуже сильно любимо». Так вона ні разу тата свого, тільки по фото побачить і все”.

Валентина з сином та донькою. Суспільне Одеса

Про смерть Миколи Валентині повідомили побратими чоловіка телефоном, коли жінка була на сьомому місяці вагітності:

“У мене все рухнуло, я забула, що я вагітна, що мене вдома дитина чекає, у мене рухнув весь світ. Сьомий місяць вагітності, те пекло почалося, його не могли відразу забрати з поля бою, три дні пролежав. Ховали ми його у закритій труні, я це все бачила. Не те, що мені було цікаво, а то мій чоловік, я мала впевнитись, що то він. Він прикрив собою, йшов перший, старший сапер був, може так треба, щоб перший йшов. Його нагородили орденом за мужність. Підписали указ той”.

Єгор на могилі батька. Фото з родинного архіву Валентини

З пологового будинку Валентину з новонародженою донечкою зустрічали побратими Миколи. Тепер маленький син Єгор також мріє стати військовим та помститися за батька.

— А де зараз тато твій, сину?

– В серці моєму, його забрали на небо. Він там. Тато – наш герой.