Поранений рятував побратимів, тягнув по мінному полю під Попасною: історія львів’янина “Флеша”, який воює на Донеччині
Флеш три місяці обороняв Попасну, був на Бахмутському напрямку, нині — на Донеччині. Боєць двічі дістав поранення. Вперше під час оборони на Луганщині, тоді він попри уламок в нозі та тяжку контузію рятував ще тяжче поранених побратимів. До Дня героїв боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила — розповів про те, як пройшов “мінне поле” та чому із зенітника змінив фах на оператора FPV-дрона.
“Флеш” родом зі Львівщини, боронити країну вирішив 24 лютого 2022-го, і на самому початку вторгнення долучився до добровільного підрозділу, проте вже за кілька тижнів прийшов до Терцентру комплектування і вступив до 24-ї окремої механізованої бригади. Перша посада — стрілець протитанкового зенітного комплексу. Перший бойовий досвід — місто Попасна, що на Луганщині.
Доброволець, без бойового досвіду він потрапив на найбільш складну ділянку фронту. У Попасну “Флеш” поїхав наприкінці березня, тоді за місто точились бої, згодом, 8 травня Сили оборони відійдуть від Попасної.
“Флеш” цього не застав. 5 травня разом із чотирма побратимами їхав на МТЛБ і підірвався на протитанковій міні Т-62М. Говорить, міна із 6,5 кілограмами тротилу, що розриває танки, для їхньої МТЛБ — легка броньована гусенична техніка — була нищівною.
“Спас мене тільки боженько. І досвід, який я отримав за півтора місця в Попасній. Це школа життя була насправді. Кожен військовослужбовець з 24-механізованої бригади, скаже, абсолютно мої повторить слова”.
Важка контузія, розрив барабанної перетинки правого вуха, осколок в правій нозі — називає “Флеш” свої травми. Та болить втрата побратимів: з п’ятьох з рештою вижив “Флеш” та боєць на псевдо “Кос”, хоча львів’янин намагався врятувати ще двох.
“Один я був з руками з ногами. У “Водного” були переломлені ноги, я його на собі півтора кілометра протягнув по мінному полю. Другий — із позивним “Кос” мав переламане стегно. Я його взяв попід руку, і так само на евакуацію — півтора кілометра. Третього хлопчину, царство йому небесне, мого товариша Романа я знайшов за 50 метрів від “мотолиги”. Він був в лісі без “броніка”, без каски”. Я спочатку його не побачив, а потім почув. І пішов до нього лісом, де повністю все в розтяжках.
Як це відбулося, я не знаю. Це просто я йшов за чуттям з розумінням, що мені треба врятувати мого побратима. З Романом я стояв і на позиціях, і ділив хліб і життя. Я його знайшов, пролежав з ним чотири години в лісі іще. Я був у “броніку” й шоломі, це єдине, що не мені лишилося. Я ліг разом з ним, з моєї сторони прикрив собою. По нам працювала артилерія, кидали так само “зажигалки”, 120-міліметрові міномети відпрацьовували”.
“Флеш” на дальньому плані, бере участь у випробовування дрона на полігоні, травень 2024 року. Фото: Суспільне Донбас
Роман загинув. А “Флеш” опинився у шпиталі. Повернувшись до казарми після лікування “Флеш” став шукати можливість повернутися — і до бригади, і на посаду. Потому були Київ, де збивав “Шахеди”, та Бахмутський напрямок. Там дістав друге поранення, яке сам називає незначним:
“Контузія середня, це, знаєте, як «добрий день». Да, неприємно, але ти розумієш — це наслідки твої роботи. Повернувся назад, і зараз у Донецькій області виконую бойові задачі”.
“Флеш” став пілотом FPV-дрона, каже: “Наша задача, щоб наших хлопців в піхоті жодна куля не торкнулася. Це перша перша і головна задача”.
Comments (0)