Новини України

За даними опитування Міжнародного республіканського інституту, торік вже 53% українців відзначили Різдво 25 грудня, тоді як у 2022 році в цю дату святкували народження Христа 42% українців.

NV нагадує про те, як провідні християнські церкви України пришли до історичного кроку — зміни церковного календаря — і святкування Різдва 25 грудня.

Чи відомо, коли народився Ісус?

День народження Ісуса Христа — дата умовна, оскільки ані історики, ані релігієзнавці не мають достовірної інформації про неї. У Святому Письмі немає вказівок на день чи рік, коли саме він народився.

Незадовго до Різдва 2024 року Православна церква України нагадала, що ані Писання, ані інші канонічні церковні тексти не наводять точної дати народження Сина Божого.

«Про саму подію та обставини Різдва Христового нам оповідають у Новому Завіті два євангелисти, святі апостоли Матфей (Мф. 1: 18 — 25, 2: 1 — 12) та Лука (Лк. 2: 4 — 20). Але чіткої дати не вказується», — пояснює ПЦУ.

У церкві розповідають, що в перші століття існування християнства Різдво Христове як подія не виокремлювалося у повноцінне свято, а відзначалося разом з Хрещенням Господнім 6 січня під спільною назвою Богоявлення (грец. «Епіфанія»).

Так тривало приблизно до IV століття. Розділяти ці два свята почали спочатку в Антіохії та Каппадокії, а потім й у Константинополі. Приблизно в той час для Різдва Христового визначили календарну дату 25 грудня, а спомин Хрещення Господнього звершували 6 січня.

Для вирахування дати Різдва саме 25 грудня використовувалося кілька підходів, пояснюють у ПЦУ.

«За одним із них, Христос перебував на землі повне число років, тож він був зачатий в день Благовіщення, який, згідно з деякими обчисленнями, збігається з днем розп’яття. А єврейська Пасха, на яку був розіп’ятий Спаситель, випадала того року на 25 березня. Відраховуючи звідси 9 місяців, отримували 25 грудня як дату Різдва Христового. Цю дату приймає святий Іполит на початку III століття, а потім її „захищають“ святий Іоан Золотоустий (IV ст.) та блаженний Августин (V ст.)», — додає Православна церква України.

За другим підходом дату Різдва вираховували, виходячи з дати зачаття Іоана Хрестителя. «Від дати руйнування Єрусалимського храму шляхом зворотного хронологічного відліку виводили дату зачаття славного пророка [Іоанна Хрестителя] на 23 вересня. Звідси відраховували 6 місяців вперед, отримуючи дату Благовіщення і чудесного зачаття Сина Божого (25 березня). І ще плюс 9 місяців — отримуємо дату народження Спасителя, 25 грудня», — пояснила ПЦУ.

Дата 7 січня з’явилася вже пізніше через низку розділень церков та календарних реформ, що призвели до появи кількох дат відзначення події Різдва Христового. Різниця полягала лише в тому, яким календарем послуговувалася та чи інша церква, тоді як 7 січня фактично було 25-м грудня, але за іншим «стилем» літочислення.

«Але важливо пам’ятати, що головним для християн є не дата, не певні цифри календаря, а зміст і сенс шанованої нами події. Тож вслухаймося в піснеспіви за богослужінням та почуймо: Христос народжується — славте; Христос з небес — зустрічайте!» — нагадують у ПЦУ.

Дискусії щодо святкування Різдва в Україні до повномасштабної війни з Росією

Про ідею відзначення Різдва саме 25 грудня, як його святкує значна частина західного світу, в Україні дискутували ще до повномасштабного вторгнення РФ. На тому етапі більшість вірян християнських церков в Україні відзначати Різдво 7 січня, послуговуючись старим римським юліанським календарем.

Ще в 2017 році Верховна Рада запровадила додатковий неробочий день 25 грудня — аби ті українці, які відзначали Різдво за григоріанським і новоюліанським календарями, могли повноцінно його відсвяткувати.

Відтоді, як на початку 2019 року було відновлено автокефальний статус Православної церкви України (ПЦУ), її предстоятель митрополит Епіфаній щороку коментував запитання про те, чи варто Україні повністю перейти на святкування Різдва 25 грудня замість 7 січня.

Трохи більше ніж за рік до російського вторгнення, у грудні 2020-го, Епіфаній відзначав, що відповідне рішення може бути ухвалене лише тоді, коли «церква дозріє, коли віруючий народ до цього дозріє».

А голова Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослав (Шевчук) у 2021 році зауважував, що календарна реформа — «це завжди випробування на міцність». Водночас він нагадував, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях, включно з Латинською Америкою, уже давно живе за григоріанським календарем, святкуючи Різдво 25 грудня. Тоді ж Святослав зауважував, що якщо час такої реформи прийде і в Україні, то УГКЦ переходитиме на новий календар лише разом з ПЦУ.

«В Україні ми разом із нашими православними братами святкуємо Різдво і Пасху. І як будемо змінювати календар, то робитимемо це разом», — запевнив голова УГКЦ.

Історичне рішення ПЦУ та УГКЦ про перехід на новий календар

Повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України, суттєво прискорила і трансформації церковного календаря в Україні. Адже російська пропаганда роками використовує наративи про «православні цінності» для закріплення міфу про єдність нібито «братських слов’янських народів».

Тож вже наприкінці першого року вторгнення УГКЦ та ПЦУ спільно розпочали рух до переходу на новоюліанський календар. Зокрема рік тому, 24 грудня 2022-го, глава УГКЦ Святослав зустрівся з предстоятелем ПЦУ Епіфанієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі, після чого обидві церкви створили спільну робочу групу для вивчення можливого переходу на новий календар.

Результат їхньої роботи втілився в історичних рішеннях про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023-го, дня початку нового церковного року в Україні.

УГКЦ прийняла відповідне рішення в лютому 2023-го «через численні прохання вірян, а також після проведення консультацій з духовенством та монашеством церкви». Такий крок затвердили на архиєрейському синоді УГКЦ. При цьому для парафій чи поодиноких громад, не готових до такого кроку, залишили можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року.

Рішення ПЦУ про перехід на новий календар було прийнято спочатку на Архієрейському соборі під головуванням Епіфанія 24 травня 2023 року, а потім його остаточно затвердили на Помісному соборі 27 липня 2023-го.

Обґрунтовуючи свій крок, Православна церква України підкреслила, що в сучасних умовах [зокрема на тлі війни РФ проти України] соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися. «Нині він більшістю сприймається не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним календарем користуються ті православні церкви [світу], які підтримують ПЦУ, натомість її опоненти — і в першу чергу Російська православна церква — дотримуються старого календаря», — йдеться в рішенні Архієрейського собору ПЦУ.

Водночас церква визнала, що фактори з минулого, які досі стояли на перешкоді календарних змін, нині втратили актуальність. «Тому прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії „русского міра“, вимагають назрілого рішення — долучитися до більшості помісних православних церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий», — наголосили в ПЦУ.

При цьому там неодноразово спростовували міф, що новоюліанський календар нібито «не є православним».

ПЦУ і УГКЦ перейшли на новий календар «зі збереженням традиційної Пасхалії [розрахунку дати Великодня]». Це означає, що переважна більшість церковних свят починаючи з 1 вересня 2023 року змістилися на 13 днів назад. Винятком став лише Великдень і залежні від його дати свята (Вознесіння і П’ятдесятниця, тобто церковні свята на 40-й і 50-й день після Воскресіння Господнього). Усі свята Великоднього циклу як ПЦУ, так і УГКЦ й надалі відзначають разом з православним, а не з католицьким світом.

А от Різдво стало одним з тих свят, які ПЦУ та УГКЦ тепер святкують 25 грудня, тобто за новоюліанським календарем. Вперше це відбулося в 2023 році.

Це рішення закріплено і на державному рівні. У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який синхронізує святкування окремих держаних свят з новим церковним календарем:

• Різдво Христове в Україні відтепер відзначають 25 грудня замість 7 січня;
• День Української Державності (збігається з днем вшанування пам’яті Святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого і Днем хрещення Київської Русі) — 15 липня замість 28 липня;
• День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.

Українське суспільство підтримало такі кроки щодо переходу на нові дати церковних свят. За даними опитування соціологічної групи Рейтинг, результати якого були оприлюднені в червні 2023 року, 63% респондентів в Україні підтримали перехід на новий церковний календар. 18% опитаних виступили проти такої ідеї, а ще 17% заявили, що байдуже ставляться до цього питання.

Як у календарях виникли розбіжності через дату Різдва і хто досі святкує його 7 січня

Перші розрахунки, які б вказували на 25 грудня як на дату народження Христа задокументовані в історичних джерелах ще від IV ст. н.е., тобто часів Римської імперії. Остаточне ж рішення про святкування Різдва Христового саме 25 грудня було прийнято в 431 році на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі.

Відтоді саме в цю дату, 25 грудня, Різдво відзначають усі християнські конфесії світу, зокрема католики і православні — різниця лише в тому, за яким календарем церкви ведуть обрахунки часу.

Низка православних церков (з ними і Православна церква України), Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та деякі протестанти традиційно послуговувалися юліанським календарем. Він був запроваджений Юлієм Цезарем і використовувався в християнстві ще від часів Римської імперії. Утім, календар виявився астрономічно неточним. Через некоректні розрахунки тривалості року Різдво з часом почало зміщуватися ближче до фактичного дня весняного рівнодення. Нині це «відставання» досягло 13 днів (це і є різниця між 25 грудня і 7 січня) і з роками лише зростатиме: в такому варіанті у 2101 році Різдво припадатиме вже на 8 січня.

Неточність помітили давно, тому в XVI столітті папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Запроваджений ним новий календар — саме його тепер називають григоріанським — ліквідував відставання юліанського, яке на той момент сягало 10 днів. Відтоді саме за цим календарем, відповідно до якого «церковне» і фактичне 25 грудня збігаються, Різдво святкують Римо-католицька та протестантські церкви. Так само 25 грудня головне свято християн відзначають і більшість православних помісних церков світу — бо святкують за новоюліанським календарем (Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Антіохійська, Албанська, Болгарська церкви). Новоюліанський календар — модифікована та більш сучасна версія астрономічного застарілого юліанського обчислення часу, яку запропонував у 1923 році сербський астроном, професор математики Белградського університету Мілутін Миланкович. До 2800 року цей календар буде повністю збігатися із григоріанським.

Тож саме 25 грудня Різдво відзначають у більшості країн світу: Південній і Північнй Америці, більшості держав Європи та Африки, в Австралії та Індії тощо. Натомість 7 січня Різдво святкує частина східних православних церков: Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат у Росії, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква. Крім того, відповідно до інших календарів чи власних релігійних особливостей 7 січня Різдво святкують у деяких країнах Африки, а 6 січня — у Вірменії.

Тепер же з урахуванням переходу ПЦУ десять автокефальних православних церков дотримується новоюліанського календаря (відзначають Різдво 25 грудня), а інші п’ять — юліанського календаря, святкуючи Різдво 7 січня.