Новини України

Медики 95-ї окремої десантно-штурмової бригади розгорнули і власними силами обладнали стабілізаційний пункт на Лиманському напрямку. Сюди привозять поранених військовослужбовців з передової, щоб надати їм першу допомогу та стабілізувати стан. Як працюють — у матеріалі.

Стабілізаційний пункт військовослужбовці облаштовували власноруч: постелили лінолеум, утеплили, встановили обладнання.

“Тут голі стіни були, гола підлога бетонна — все це обтягнули, обшили такою плівкою. Допомогли місцеві з цією плівкою. Максимально заізолювали всі щілини, де може піддувати, щоб сюди не затягувала пилюка з двору. У нас вистачає зараз лікарів і травматологи є, і хірурги, і анестезіологи, які можуть працювати. Бо стабпункт — це не стіни і апаратура — це персонал в першу чергу”, — говорить лікар-анастезіолог 95-ї ОДШБр Максим.

Поранених військовослужбовців з поля бою привозять у цей пункт, щоб стабілізувати їхній стан та далі відправити на лікування до лікарні.

Стабілізаційний пункт на Лиманському напрямку, Донецька область. 

“Це такий проміжний етап між батальйонними медиками, які відразу евакуюють поранених і вже ПДХ, яка розгорнута силами та засобами військово-медичного госпіталю, він розгорнутий далеко. Звідси, з передової дотягнути пораненого… Час евакуації може бути різний, тому стабілізаційний пункт розміщується якомога ближче до зони поранення, щоб максимально швидко можна було надати пораненому кваліфіковану медичну допомогу”, — розповів анестезіолог.

Лікар-анестезіолог 95-ї ОДШБр Максим, Донецька область. 

“Тут проводиться, по-перше, інфузія — венозний доступ, кров, кровозамінники, забезпечення прохідності дихальних шляхів — інтубація, реанімація, зупинка кровотечі, контроль джгутів”, — пояснив Максим.

Стабілізаційний пункт на Лиманському напрямку, Донецька область. Фото: Суспільне Донбас

У стабілізаційному пункті працюють хірурги, анестезіологи, травматологи.

29-річна Дарина — лікарка-травматологиня. У Збройні сили України жінка пішла добровільно на початку повномасштабного російського вторгнення.

“Коли найактивніша фаза, то була велика кількість тяжких поранень, вони були достатньо різні: вогнепальні, осколкові та травматичні ампутації кінцівок. Зараз також є поранені, це також осколкові, але таких тяжких зараз менше привозять. Тому що коли людина помирає, хто б як не говорив, але все одно лікар це переносить в собі”, — розповіла лікарка-травматологиня Дарина.

Лікарка-травматологиня 95-ї ОДШБр Дарина, Донецька область. 

Лікар-анастезіолог Максим показав стерилізаційну, яку медики зробили власноруч.

Стерилізаційна у стабілізаційному пункті, Лиманський напрямок, Донецька область. 

“Ми зробили свою стерилізаційну, для того, щоб можна було проводити обробку і стерилізацію інструментарію. Тут є можливість помити та простерилізувати. Це моя маленька гордість, такого ні в кого точно немає”, — ділиться лікар-анастезіолог Максим.

Військовослужбовець на псевдо “Лис” працює у стабілізаційному пункті санітаром евакуаційного відділення. Чоловік рік тому отримав поранення на фронті, йти з армії не захотів, тепер допомагає тут пораненим побратимам.

“Повністю переламана ліва сторона обличчя, тяжка контузія, проникаюче поранення ока, поранення правого плеча, там незначне, зажило. Не хочу списуватися, просто. Треба робити свою роботу, бути корисним. Якщо нічого не робити, то як тоді можна сподіватися на якусь перемогу?”, — зазначив військовослужбовець.

Санітар евакуаційного відділення 95-ї ОДШБР на псевдо “Лис”, Донецька область. 

У стабілізаційному пункті, крім медикаментів, обладнання, запасів ліків, є й одяг для поранених військовослужбовців. Також тут зберігають запаси крові. Анестезіолог зауважує, кров завжди потрібна, тож просить людей частіше ставати донорами.

Стабілізаційний пункт на Лиманському напрямку, Донецька область.