Новини України

Ольга Третяк показала розумний вулик. Над ним працювала з минулої осені. Школярка розробила і запрограмувала систему контролю.

“Він може вимірювати у вулику вологість, температуру, звук та вагу. І ці всі дані переправляються в додаток у смартфон бджільника. Також передбачений візуальний огляд нашого вулика: ми зробили спеціальний бокс з під світкою із USB-камерою та однорідним фоном”.

Ольга Третяк. 

Вулик має систему захисту від ос, яка їх відрізняє від бджіл за допомогою комп’ютерного зору – це одна із галузей штучного інтелекту.

“Коли бджола хоче потрапити у вулик, вона залітає, всередині встановлений сервопривід біля льотка, який буде закриватися, і таким чином не буде пускати шкідника у вулик”.

Розумний вулик Ольги Третяк.

На створення такого пристрою Ольгу надихнув батько: “У мене батько бджоляр, дідусь бджоляр, тому я розумію, що важливо для них, і що не вистачає традиційному вулику”.

Пасічник Олександр Оньша 32 роки займається бджолярством. Оцінив винахід школярки.

“Я дуже радий, що молоде покоління цікавиться бджільництвом і використовує високі технології. Сама ідея дуже гарна. З погляду практичного використання — це більше схоже на науково-дослідну роботу, але не для практичного бджільництва. Потребує гарного вдосконалення механізму, який закриває льоток”.

Пасіка Олександра Оньші. Олександр Оньша

Щодо вдосконалення вулика пропонує, аби він захищав від інших шкідників.

“Зараз на Європу, а до України ще не дійшло, йде нашестя азійського шершня, який харчується бджолами й наносить дуже велику шкоду пасікам. Тому якби оцю систему налаштувати на розпізнавання азійського шершня, але не закривати льоток, а просто сигналізувати пасічнику про його появу”.

Також Олександр Оньша хотів би, щоб була винайдена у майбутньому діджиталізована охорона пасіки:

“Зараз дуже дорога робоча сила, охоронців наймати, або чергувати по черзі, як роблять пасічники. То краще зробити таку охорону, яка б сигналізувала про проникнення на пасіку сторонніх”.

Школярка планує перевірити, як працює розумний вулик в природних умовах. Після цього удосконалить його.

Щоб створити такий пристрій, Ользі знадобилися знання з електроніки, програмування, нейромережі – говорить її науковий керівник Денис Денисов. “Моя робота — спрямувати дитину, щоб вона сама дійшла до розуміння, що вона хоче і що потім отримає”.

Цього року Кіровоградська Мала академія наук отримала найбільшу кількість призових місць в Україні серед усіх областей, розповіла Суспільному виконувачка обов’язків директора ліцею-інтернату Неля Мазур. З 49 переможців 33 – учні Центральноукраїнського наукового ліцею.