Вважається, що зустріч представників США і Росії у Саудівській Аравії та подальші їхні плани стосовно двостороннього треку дали початок певному шляху до припинення війни. У цьому зв’язку, УНІАН поспілкувався з експертом Олександром Харою на тему, що буде з російським оборонно-промисловим комплексом, якщо у майбутньому бойові дії Росії проти України будуть припинені з огляду на відокремлені перемовини між США і РФ.
Пане Олександре, уявімо, що одного дня таки припиниться війна, хоча ми не знаємо, коли буде поставлена крапка. Що буде після закінчення війни з російською оборонкою, яку росіяни дуже сильно розігнали в плані нарощування виробництва озброєння?
Їм потрібно нарощувати виробництво техніки і боєприпасів, оскільки ми знищили всі радянські запаси майже повністю, тобто вони точно не зупиняться. Можливо, дещо знизять видатки на оборону, ВПК, тому що в них є серйозні внутрішні економічні проблеми – і брак робочої сили для цивільної економіки, і борги підприємств – фактично вони друкують рубль, тобто це і на інфляцію впливає, і загальноекономічну ситуацію погіршує. Це і низка інших структурних економічних проблем.
І можна розглядати кілька сценаріїв.
Перший: починається нормалізація відносин зі Сполученими Штатами, і ті починають знімати санкції та експортні обмеження. Це означає, що інші країни можуть постачати Росії компоненти, технології та матеріали, які зараз доступні тільки в невеликій кількості через треті країни. За таких умов Китай буде менш стриманий у тому, що він постачає Російській Федерації. Я не кажу про озброєння, хоча воно теж може бути, але вони зможуть наростити поставки в Росію верстатів, технологій та іншого.
Звісно, задум Трампа полягає в тому, щоб відтягнути Росію від Китаю, можливі якісь спорадичні дії, щоб не дати Китаю отримувати і економічну вигоду, і утримувати стратегічний зв’язок із Москвою – вони не є союзниками, але зближення є.
Хтось у Twitter з американців пожартував, що ще трохи, і Трамп сам постачатиме зброю РФ. Зараз це виглядає як перебільшення, але з огляду на тенденцію і бажання Трампа відірвати Росію від Китаю, щоб створювати альянси на Близькому Сході і стримувати Іран, я б не виключив, що щось постачатиметься і зі Штатів.
Тому, для нас не дуже сприятлива картина. Я впевнений, що європейці цього не будуть робити. І ми бачили на Мюнхенській конференції з безпеки, що розходяться два береги Атлантики: постачання Росії озброєнь – це фактично вручення мотузки тому, хто збирається тебе повісити.
Зрозуміло, що росіянам потрібне обладнання для виробництва, компоненти і технології у великій кількості. Вони використовують цей час, щоб підготуватися серйозно, а не так як це було у 2022 році.
Скільки Росії може знадобитися часу, щоб відновитися?
Я не думаю, що навіть у ЦРУ можуть це прорахувати. За оцінкою європейців їм потрібно від двох до шести років, щоб наростити силовий потенціал, і потім напасти на країну-члена НАТО. Але це залежить від багатьох факторів. Якщо будуть зняті санкції на енергоносії, Росія отримуватиме більше нафтодоларів. Ключові партнери – це Китай та Індія насамперед. Але європейці теж купують російську нафту, змішану, і закривають на це очі.
Плюс їм потрібен якийсь час на оцінку того, що відбувалося на полі бою. Наскільки воно змінилося. Коли вони збільшили кількість дронів і змінили тактику – це адаптація на ходу. А з точки зору оперативних концепцій потрібно це усвідомити, створити нове бачення, зробити акценти на ключові компоненти, які посилюють певні здібності. Нам потрібно будувати все підряд – від звичайного озброєння до високотехнологічного. Абсолютно зрозуміло, що дуже непогано в них спрацювали РЕБи, інші інновації, і вони будуть їх масштабувати. Їм потрібні ППО у великій кількості, тому що Росія велика країна, і наші майже щоденні удари дронами показали, що вони не здатні з цим впоратися, не можуть перекрити небо навіть для таких недосконалих засобів, я не кажу про крилаті ракети. Тому, тут складно сказати про часові проміжки. Усе залежатиме від параметрів системи.
Якими ви бачите перспективи Росії з виробництва ракет і дронів – “Калібрів”, “Іскандерів”, “Шахедів”? Виробництво зупиниться, збережеться на поточному рівні чи нарощуватиметься?
У нас та сама проблема. Нам потрібні великі запаси, щоб у певний час ми могли їх використовувати для виконання певних завдань. З огляду на те, що більша частина цих засобів буде знищена на шляху до мети, їм потрібен великий масив.
З ракетами вони не зможуть стрибнути через голову і придумати якісь нові суперозброєння. Розробки, звичайно, будуть. Але до того їм буде потрібно відновити ту кількість ракет, яку вони витратили на нас, тому що це ж питання не тільки нас. Це питання постійної загрози європейцям. У європейців ППО і ПРО і зараз непогано буде розвиватися. І відповідно, що для того, щоб їх пробивати, потрібна більша кількість таких речей.
Інше питання – модернізація ядерного потенціалу: “Орєшник” і якісь нові “вундерваффе” – туди вони теж будуть витрачати гроші. Вони побачили, як ми ті ж самі “іскандери” і “кинджали” збиваємо, значить, їх треба вдосконалювати і треба велику кількість, щоб гарантовано пробити європейську ПРО і мати можливість завдати відчутної шкоди.
Олександр Хара — дипломат, експерт Центру оборонних стратегій.
Протягом 2008-2011 років був заступником керівника департаменту зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
Пізніше, з 2014 по 2019 рік — директор департаменту багатостороннього міжнародного співробітництва аналітичного центру «Майдан закордонних справ». Також з 2015 року — заступник голови правління «Інституту стратегічних чорноморських досліджень». З 2020-го – радник міністра оборони України.
З січня 2021-го – експерт Центру оборонних стратегій.
Comments (0)