Новини України

Лінія фронту на Харківщині проходить у місті Вовчанськ. Окупанти від травня 2024 року намагаються захопити це повністю знищене місто.

Стрілецькі бої там спалахують щодоби на мінімальних дистанціях, трапляється – просто впритул. Українські піхотинці не дають окупантам перетнути річку та просунутися на південь. Тримати ділянку піхоті дуже допомагає українська артилерія та екіпажі дронів. Екіпажі дронів підтримують піхоту не лише влучними ударами й розвідувальною інформацією, а й доправляють побратимам геть усе, що потрібно для виживання поміж руїн.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Олександра Моторного.

На ваших екранах – QR-код. Це збір на FPV-дрони та засоби радіоелектронної боротьби для 34-го мотопіхотного батальйону 57-ї бригади. За можливості не залишайтеся осторонь, це те, що дуже потрібне захисникам Вовчанська на передовій.

Кожен боєць, який сидить на позиціях, має свій сектор стрільби. У Вовчанську, де майже не залишилося укриттів, дуже складно воювати. Це відверто за межею звичайних людських можливостей, каже “Хотабич”. Та ще складніше туди потрапити або ж звідти вийти. А тому посилки – реальна і чи не єдина можливість підтримати побратимів.

“В такому форматі краще зберігається те, що ми відправляємо. Основна проблема в тому, що нам потрібно зберегти воду. Якомога більше води. Вода, коли падає з великої висоти, може втрачатися. Розбиваються пляшки. Ми спеціально готуємо ці пляшки”, – каже “Мер”, командир 34-го взводу ОМПБ 57-ї ОМПБр.

Насправді саме з води, зізнається “Мер”, ще влітку, коли на півночі Харківщини була сильна спека, вони й започаткували свою службу фронтових поштових відправлень за маршрутом “тил – нуль”.

Влітку військовим було потрібно багато води. Нині вага кожної посилки збільшилася до десятка кілограмів. У спеціально розроблені контейнери, яким, напевне, може позаздрити будь яка іменита служба поштових відправлень, у тилу пакують геть усе, що потрібне воїнам для виживання у Вовчанську, на передовій.

“Хлопцям зазвичай потрібні цигарки, потрібні повербанки для зарядження акумуляторів радіостанцій. Потрібні термогрілки, свічки, батарейки, ліхтарики. Все це необхідне ми збираємо і відправляємо по замовленню з позицій”, – каже військовий.

Так само регулярно, з тилу на нуль, у таких або ж схожих ящиках доправляють боєприпаси. Та найголовніше: відсотків 90% тих відправлень доходять до адресата.

“Робимо різні кріплення залежно від посилок. У них немає штрих-кодів чи накладних квитанцій. Та вони точно знають, що, кому і куди треба доправити”, – каже військовий.

Командир екіпажу ударного БпЛА 57-ї ОМПБр “Кос” каже, що на посилках є написи, кому вона призначена.

“Тоді ми виходимо на чергового їхнього, і вони вже дають координати і точки, куди скидати. З фото, щоб ми бачили та орієнтувалися, куди скидати. Знали, від чого нам відштовхуватися”, – каже військовий.

Їхня основна робота – знищувати окупантів, бомбардуючи ворожі позиції в темряві важкими боєприпасами. Та цієї ночі екіпаж важкого гексакоптера батальйону ударних БпЛА 57-ї мотопіхотної працюють як поштарі. Скинути вантаж треба максимально близько до позиції.

За нічну зміну екіпаж “Вампіра” встигає доправити побратимам-піхотинцям до півтора десятка посилок. Якщо немає термінової бойової роботи. Та пілоти дронів зізнаються, що намагаються встигати все.