Новини України

Лук’янівське СІЗО, яке офіційно має забезпечувати порядок і справедливість, опинилося у центрі скандалів. У новому матеріалі Хапуга.UA – про VIP-умови для багатіїв-злочинців, катування звичайних арештантів і корупційні схеми, що працюють роками.

Як телефони, алкоголь та наркотики стають частиною життя за ґратами? Хто стоїть за поборами та чому чиновники ігнорують кричущі факти? Дивіться ексклюзивне розслідування у проєкті Хапуга.UA.

Підозрюваний у держзраді депутат Євген Шевченко, львівський бізнесмен Ігор Гринкевич та його син Роман, доларова мільйонерка з МСЕК Тетяна Крупа, чоловік якої купався в грошах. А також одеський військком Євген Борисов, якого підозрюють у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень, та багато-багато інших скандальних діячів – політиків, силовиків, бізнесменів… Що їх усіх об’єднує? Сумнозвісне Лук’янівське СІЗО!

“Серед десятків сотень колонії СІЗО, київське СІЗО, ми можемо назвати ВІП-СІЗО. Корупційний ризиків і через фінансові можливості вирішувати будь-які питання – так у київському СІЗО більше таких можливостей. Але цим питанням керує адміністрація на чолі начальника”, – каже правозахисник Едуард Багіров.

Попри суворий режим, у СІЗО, за даними інсайдерів Хапуга.UA, майже все продається й купується. Скільки там може коштувати, наприклад, горілка, заборонені телефони або навіть наркотики? Прямо зараз ми назвемо конкретні ціни, суми і головне – прізвища хапуг.

Одразу доведеться оговоритися: де для багатіїв поліпшені умови – для звичайних арештантів часто – катувальна. Про побиття і навіть смерті в Лук’янівському СІЗО повідомлення, на жаль, надходять постійно.

“У Київському СІЗО так звані сматрящі, приблатні, різні люди, які співпрацюють з адміністрацією, б’ють людей і вимагають від них грошей. І адміністрація знає про це”, – каже Едуард Багіров.

“Це чиста мусорська тема. Тобто закрити, прибити, припресувати, отримати і так далі, і так далі”, – каже екс-нардеп Ігор Мосійчук.

При цьому треба визнати, кажуть експерти, що умови тримання у тюрмах і ізоляторах в останні роки таки покращились, втім повністю викорінити радянські практики не вдалося.

“Тебе одразу можуть помістити в дуже погані умови, де немає ніякого побуту. А потім, скажімо, не вимагати, а підштовхувати під те, що ти заплати і поїдеш, ми тебе переведемо в іншу камеру, де умови трохи краще. Я, скільки знаю, це навмисно зберігаються такі камери розрухи, скажімо так, щоб віджимати кошти”, – каже член громадської ради при Міністерстві юстиції України Олег Цвілий.

“Є приклади і зловживання, і корупції, і знущання, і побиття, вимагання, гвалтування. І всі ці аспекти, вони ще є”, – розповідає експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.

Навіть більше: за даними екс-нардепа Мосійчука, який і сам колись сидів на Лук’янівці та володіє даними із середини, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Лук’янівському СІЗО було вбито п’ятьох арештантів.

“Дуже часто відвідував Лук’янівське СІЗО, в тому числі з інспекціями. Я знаю там все зсередини, ззовні, звідусіль. Значить, я вам скажу, мова йде про період спочатку широкомасштабної російської збройної агресії на нашу країну”, – каже Ігор Мосійчук.

“Я знаю всі правила вже більше 30 років. Такого не було в СІЗО Київському. Ніхто не вимагав, навіть працівники адміністрації, навіть блаткомітет, вони не вимагали. Є можливість, допомагаєш. Нема можливості, тебе ніхто не б’є. А зараз це стало законом, правилом”, – розповідає Едуард Багіров.

Зокрема, остання з відомих жертв – Андрій Кязімов: жорстоко побитий в СІЗО, помер вже в лікарні, це сталося під новий рік, викликало резонанс у суспільстві і наразі є предметом дослідження ДБР.

Сподіваємось, що відповідальні структури врешті звернуть увагу й на інші “погані новини” з СІЗО, і для цього ніхто нікого не вбиватиме. Тож – давайте вже рахувати прибутки Хапуг.

“Дивляться по людині, якщо в неї є що взяти, як вона платоспроможна, і поставлять таку ціну. Якщо в людини геть нема де взяти, то звісно, що в неї меншу ціну виставляється”, – каже Олег Цвілий.

Під час роботи над цим матеріалом ми чули від інсайдерів різні цифри, а деякі з них вже з’явились і у інформаційному відкритому полі.

Наприклад, в одному з матеріал розповідають, що телефон коштує від 5 до 15 тисяч гривень в залежності від моделі. Повернути телефон після того, як його вилучили під час обшуку – ще 5 тисяч. Користуватися ним без ризику, що його заберуть – 10 тисяч щомісяця.

“Там, звичайно, є наркотики, є прайс на ці наркотики”, – стверджує Едуард Багіров.

Екс-нардеп Ігор Мосійчук, який сидів у цій в’язниці за часів Януковича і був виправданий, каже, що дістати телефон у цьому СІЗО дійсно ніколи не було проблемою.

“За два з половиною роки в мене відібрали 1186 телефонів. Я чому знаю точну цифру, тому що мій друг, моя помічниця, яка потім і в парламенті працювала, вона їх купувала і передавала. Платила за те, що передавала, а вони відбирали і все”, – каже Ігор Мосійчук.

Якщо хочеш змінити камеру та перейти з тісної у простору – це 2 тисячі гривень, а місце у “комфортних” умовах – 1 тисяча доларів. Лише дозвіл на ремонт камери за власні кошти обійдеться у 10 тисяч гривень. Літр алкоголю коштує 3-5 тисяч гривень, наркотики – півтори тисячі за чверть граму. А повноцінне застілля – від 500 до тисячі доларів.

“За 2,5 роки в’язниці я бачив багатьох метадонових наркоманів, як вони гниють і розкладаються і тому подібне, вони користувалися наркотиками. Як їх їм передавали я ніколи не цікавився, але передавали точно”, – каже Ігор Мосійчук.

Хто ж провертає й кришує весь цей бізнес у закритій, режимній установі – здогадатись не важко.

“Жодна подія в установі не відбувається без відома начальника установи. Тобто начальник установи, він володіє інформацією про все. І він, і його перший заступник. Це ті дві людини, які безпосередньо керують всіма процесами в кримінально-виконавчій установі”, – розповідає Андрій Діденко.

“Я маю інформацію, я ще раз кажу, у мене різні категорії людей, які розділяють інформацію, і я розумію, що сьогоднішній керівник СІЗО, начальник СІЗО Київського СІЗО не відповідає займаній посаді. Я хотів би, щоб був начальник, який адекватний, який розуміє, який підтримує, щось робить корисного. Від цього начальника корисного немає нічого”, – каже Едуард Багіров.

Знайомтеся – Володимир Халавка – начальник Лук’янівського СІЗО.

Хоч зараз він і розповідає про свої намагання поліпшити умови в’язнів, але відомий Халавка зовсім іншим. До Лук’янівки він був начальником Софіївської виправної колонії №45, де фактично творилося повне беззаконня.

“Володимир Халавка, він був начальником Софіївської 45-ї колонії. Там влаштував дуже велику кількість особистих інтересів. Там в нього і дружина, і всі на світі працювали. Це колонія, куди відправляли, скажімо так, помирати людей, у яких погане здоров’я. Свавілля було страшне і тому питання до цієї людини ще в мене багато років”, – каже Олег Цвілий.

У 45-й колонії адміністрація встановила свої закони та керує нею через обраних керівництвом зеків. За свою “роботу” останні отримують алкоголь, цигарки та наркотики. І 10 років, починаючи з 2011, керував там саме Володимир Халавка.

“Фактично люди починають вважати, що державна установа – це їхня особиста власність. І вони використовують як завод, в тому числі і на продажі різних продуктів харчування, і на всяких послугах. Що стосується 45-ї Олексіївської колонії, там і на ліках спекулювали. Ми приїжджаємо, дивимося в карту засудженого, в нього ліки на тиждень вперед, він їх вже випив. Тобто вони вже списували їх так, що майбутнім числом – так вони вже страх загубили”, – каже Олег Цвілий.

Після звільнення з 45-ї колонії він пішов на підвищення та у 2023 році став начальником у Лук’янівському СІЗО. Що дуже цікаво – його перший заступник став новим керівником Софіївської колонії і працював там до кінця 2024 року. Дружина також звільнилася в кінці 2024 року.

Збіг це чи ні, але це сталося фактично в той самий час, коли омбудсмен почав перевірку стосовно інформації по факту катування, незаконного зберігання та збуту наркотичних засобів за участі адміністрації установи, встановлення і поширення злочинного впливу серед засуджених, створення керівництвом установи штучних умов та обставин для вимагання коштів та прав на майно засуджених.

“Зараз триває кримінальне провадження стосовно керівництва цієї установи, а відповідно в цій установі, крім зловживання, побиття, Людей замотували в скотч, на них мочилися на голову сечею, над ними знущалися. І це все відбувалося заради того, щоб примусити їх безкоштовно працювати, а за їхню працю розраховувалися наркотою”, – каже Андрій Діденко.

Невже всі ці найгірші радянські практики пан Халавко тепер реалізує на новому місці роботи – в Лук’янівському СІЗО? Так, наприклад, як у Софіївській в’язниці він тягнув за собою друзів, так і у Лук’янівці з ним працює заступник начальника оперативного відділу Павло Лозенко, з яким Халавка фактично разом переїхав з Дніпра до Києва. Судячи з інформації у відкритому доступі, він не тільки допоміг організувати схему поборів, але і має серйозні проблеми з алкоголем. Його щонайменше 4 рази ловили п’яним за кермом, а одного разу ув’язнений Дмитро Рашевський повернувся з кабінету Лозенка п’яний та побив свого співкамерника Сергія Русіна.

У ніч з 11 на 12 грудня в кабінеті Павла Лозенко його застукали з двома ув’язненими з жіночого блоку – і усі були п’яні. Після цього розпочалося розслідування, а сам Лозенко написав заяву на звільнення 18 грудня. Проте 20-го грудня наказ чомусь було скасовано.

Ми, звісно ж, зв’язалися і з паном Халавко, і з паном Лозенко. Начальник установи просто відмовився нам давати коментар особисто та просив надіслати запит, його колега Лозенко сказав лише наступне:

– Нещодавно в інтернеті опублікували прайс-лист на послуги у вашій в’язниці, серед яких є і продаж телефонів, і продаж дозволу на зберігання телефону, і продаж алкоголю та наркотиків та багато іншого. У цій статті якраз пишуть про вас. Що ви можете на це сказати?

– Нічого не скажу, неправда.

Можливо, більш говіркими керівники СІЗО стануть з дозволу Мінюсту, якому ця та інші аналогічні установи підпорядковані. Ми направили запит до міністерства юстиції з повідомленням фактів й питаннями. Сподіваємось на реакцію, адже, погодьтесь, вимагання грошей, налагодження корупційних схем, катування, побиття до смерті – це зовсім не те, що потрібно і що в принципі може бути в державній структурі сучасної країни.