Новини України

Головне:

• Трамп хоче досягти припинення вогню в Україні до Великодня (20 квітня)
• У Європі прогнозують досягнення мирної угоди ближче до кінця року
• Лідери ЄС розуміють необхідність посилення власної обороноздатності та зменшення залежності від США

Президент США Дональд Трамп планує досягти припинення вогню в Україні до Великодня, який цьогоріч відзначається 20 квітня. Водночас у Європі вважають, що мирну угоду вдасться укласти лише до кінця року. Про це пише Bloomberg з посиланням на європейських чиновників.

За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа заявила європейським чиновникам, що прагне досягти припинення вогню в Україні до Великодня. Цього тижня у Саудівській Аравії мають розпочатися переговори за участюпредставників США та Росії.

Проте деякі європейські чиновники вважають, що такий підхід є надто амбітним і навряд чи буде реалізований у такі стислі терміни. Один чиновник вважає, що, швидше за все, угода буде досягнута лише до кінця року.

Переговори Трампа з Путіним

Минулого тижня Трамп розпочав свою мирну ініціативу із дзвінка російському президенту Володимиру Путіну, чим шокував європейських партнерів. Ще більше їх стурбувала заява міністра оборони США Піта Хегсета, який поклав відповідальність за гарантії безпеки та можливу миротворчу місію в Україні саме на країни Європи.

Голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген розкритикував позицію США, заявивши, що вона виглядає, як “умиротворення” Путіна та демонструє слабкість Вашингтона. За його словами, така стратегія може лише посилити впевненість Кремля у власній безкарності.

“Трамп поспішає, намагаючись покласти край війні в Україні, а європейські чиновники стурбовані тим, що президента Володимира Зеленського можна підштовхнути до катастрофічної угоди, якщо вони не зможуть швидко розробити план надання йому військової підтримки”, – зазначають у виданні.

Європейські лідери готують відповідь

У відповідь на ініціативу Трампа, президент Франції Еммануель Макрон запросив лідерів Німеччини, Великої Британії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів і Данії для обговорення спільної стратегії щодо України. Очікується, що під час зустрічі розглянуть питання військової допомоги, поставок зброї та можливого надання гарантій безпеки для України.

Попри розбіжності, європейські лідери також обговорюють можливість відправки миротворчих контингентів, хоча деякі країни ставляться до цього з обережністю. Франція та Велика Британія вже сигналізували про готовність долучитися до місії, щоб Європа не залишилася осторонь ключових переговорів, на які впливатиме адміністрація Трампа.

Окремо постає питання фінансування — обговорюється ідея конфіскації заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів для покриття витрат на безпекову допомогу Україні. Проте Німеччина та деякі інші держави остерігаються такого кроку через ризики для стабільності євро.

Попри всі суперечності, Вашингтон наполягає на тому, що не залишить Європу наодинці з російською загрозою. Високопосадовці США у приватних розмовах заявляють, що останні заяви Трампа та його команди мають “стратегічний” характер і спрямовані на стимулювання союзників до посилення власної обороноздатності.

Представники адміністрації Трампа підтвердили, що планують провести окремі переговори з Росією та Україною перед тим, як усі сторони зберуться разом. Водночас США наполягають, що їхня делегація на Мюнхенській конференції є доказом того, що США не залишають Європу.

На тлі цих подій європейські лідери усвідомлюють необхідність посилення власної обороноздатності. Голова Варшавського форуму безпеки Катажина Пісарська зазначила, що країни ЄС виходять із конференції “приголомшеними” і розуміють, що повинні інвестувати у власну безпеку, не покладаючись виключно на США.