Новини України

Найгарячіша боротьба розгорнеться навіть не за крісло президента

Одна з головних політичних інтриг 2025 року — чи відбудуться в Україні президентські та парламентські вибори. Попри важку ситуацію на фронті, постійний наступ росіян та нерозуміння, як саме організувати виборчий процес, вітчизняний політикум всередині свого оточення проводить постійні консультації щодо майбутніх виборів. І навіть представники забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя” (ОПЗЖ) будують плани щодо свого майбутнього вже у новому скликанні парламенту.

Вибори за сильної позиції

Восени минулого року в інформаційному просторі була вперше названа дата ймовірних виборів — травень 2025-го. В українському політикумі очікують, що обирати президента і парламент громадяни будуть в один день, щоб максимально пришвидшити цей процес.

Наразі передумов саме для цього сценарію немає. Всі чекають 20 січня — день інавгурації Трампа. Звісно, про українські вибори він не буде згадувати у своїй промові. “Але певні акценти будуть зроблені. З них ми зрозуміємо, чи чекати нам політичних змін”, — говорить один зі співрозмовників “Телеграфу” з-поміж діючих парламентарів.

Президент Володимир Зеленський вкотре попередив американців, що проводити вибори неможливо, поки війна не закінчиться. Але не виключив інший сценарій — зміни у законодавство. “Парламентарям треба зібратися і змінювати [виборче] законодавство, що буде зробити дуже важко, тому що суспільство проти”, — пояснив президент.

Для внутрішньої аудиторії Зеленський уточнив, що вибори можливі лише при умові збереження “сильної позиції” після закінчення гарячої фази війни:

І Зеленський балотується вдруге…

Президентські вибори на двох

Хоча він це публічно ще не підтвердив. У кожному інтерв’ю президент наголошує, що для нього на першому місці — закінчення війни. А вже потім політичні плани. Та він не забуває залишати собі простір для маневру, говорячи, “якщо я зроблю більше, ніж я можу, то, напевно, тоді я буду дивитися на це більш позитивно”. І, звісно, не забув додати, що родина також впливатиме на це рішення.

Та в оточенні Зеленського говорять “Телеграфу”, що рішення про другий термін прийнято. З рівнем довіри 52% у нього залишаються шанси перемогти на президентських виборах.

За однієї умови — якщо не буде балотуватися колишній головнокомандувач Валерій Залужний. Наразі він є головним конкурентом чинному голові держави. Час від часу його називають лідером рейтингів довіри серед українців. Попри те, що “Залізний генерал” тепер є послом у Британії.

Попри складні стосунки з Банковою, посол в Британії отримав пропозицію навіть від президента. Голова ОП Андрій Єрмак передав Залужному, що у разі невисування та участі у виборах на боці Зеленського ексголовнокомандувач зможе отримати перше місце у списку партії та крісло спікера в парламенті.

Якщо ж Залужний обере боротьбу за пост президента, то його чекають випробування — кримінальні справи. Серед них — розслідування, хто ж здав Херсон у 2022 році. Джерела в політичних колах кажуть, що в потрібний момент у цій справі може з’явитись ім’я Залужного.

“Телеграф” звернувся за коментарем до Залужного щодо його політичних планів. Він відповів коротко: “Спочатку ми збережемо державність. А тоді вже поговоримо”.

Поки що посол не займається створенням власної партії. Тому невідомо, з ким він може піти на вибори. Є інформація, що мер Києва Віталій Кличко міг би скористатись дружбою з ексголовнокомандувачем в політичних цілях. “У мера немає багато прихильників. Та в нього є Київ. З ним треба дружити”, — пояснює співрозмовник “Телеграфу”, знайомий із ситуацією.

Цікаво що політичні конкуренти Залужного вже побоюються його прихильників.

“Він став міфом, іконою. Це такий український дядько, з яким себе асоціюють прості українці. Для української жінки Залужний — це її чоловік, особливо якщо він військовий. Не бізнесмен, не мільйонер, а простий чоловік. Залужного сприймають як свого. Вам порохоботи та зеботи будуть здаватися квіточками у порівнянні з прихильниками головнокомандувача. Вони стоятимуть за нього і вимагатимуть не чіпати генерала”, — попереджає член команди Порошенка.

Всі мріють про парламент

Враховуючи такі розклади, епіцентром подій можуть стати вибори до Верховної Ради. За попередніми підрахунками, у бій за депутатські мандати можуть кинутися до 10 відомих партій.

До виборів у ВР планують оновити список, додати нових облич, військових. Плани амбітні — отримати 70—100 мандатів. З кимось об’єднуватись не хочуть. Навіть з Кличком. В “ЄС” запевняють, що його партія “Удар” немає жодних шансів на парламентських виборах. Та й сам Кличко не планує залишати тепле крісло мера.

Втім, після призначення Тимура Ткаченка новим головою Київської міської військової адміністрації у Кличка можуть початися серйозні проблеми. Радник мера столиці Дмитро Білоцерковець назвав це “виключно політичним призначенням”, підкресливши, що у влади вже почались вибори.

Окрім цього, соратники Порошенка не мають намір йти пліч-о-пліч з ексспікером та колишнім членом команди Зеленського Дмитром Разумковим. І це попри те, що Разумков є постійним гостем на каналах Порошенка, а в парламенті вони спільно критикують Банкову.

Щодо Разумкова, то він серйозно готується до виборів зі своєю партією “Розумна політика”. Зокрема, аби показати, якого ворога нажив собі Зеленський. Разумков “продаватиме” себе як досвідченого політика, який знає, як керувати державою. Згідно із замірами команди, партія Разумкова може набрати 6—10%. Принаймні так запевняють у його оточенні.

“Я коли з ним познайомився, то зрозумів, що таке політичні еліти. Він знає, коли треба зробити крок назад, щоб потім два вперед”, — говорить про політика один із членів його команди.

Разумков найближчим часом спробує забрати з панівної “Слуги народу” (СН) ще двох депутатів — мажоритарників — Любов Шпак та Олександра Божкова. Інші члени його команди, які досі залишаються у СН, не можуть вийти із фракції. Адже вони є “списочниками” — у разі виходу за власним бажанням, вони втратять мандат.

Співрозмовники “Телеграфу” розповідають, що на цей момент Разумков має союз зі ще одними “колишніми” — Арсеном Аваковим, Арсенієм Яценюком та Володимиром Гройсманом. Фінансово цю компанію підтримує відомий олігарх Рінат Ахметов, хоча в оточенні Разумкова це спростовують.

Головна перепона перед Разумковим — це сприйняття його як політика з проросійськими поглядами. В політичних колах, у тому числі в команді Порошенка, його вважають достойною заміною ОПЗЖ. Але в оточенні Разумкова не підтверджують наміри боротись за цю нішу. Додаючи, що найголовнішими конкурентами для них є Тимошенко й Залужний, про що свідчить власний аналіз. У майбутньому скликанні Разумков знову бачить себе спікером.

Більш прозаїчно все у Юлії Володимирівни. Вона однією з перших де-факто розпочала виборчу кампанію, і першою пішла спілкуватись з опонентами. “Телеграфу” відомо, що Тимошенко спілкувалась з Порошенком про те, як забезпечити чесні вибори і не дати владі використовувати адмінресурс.

Її електорат — це люди похилого віку, які, як правило, живуть в селі. Тому її риторика не зміниться. Тимошенко заохочуватиме голосувати за неї, бо вона буде боротись із продажем землі, низькими зарплатами, а також “фармацевтичною мафією”, яка підвищує ціни на ліки. Навіть опоненти лідерки “Батьківщини” впевнені, що прохідний бар’єр у 5% вона подолає.

На соціальних темах їй конкурентом може стати депутат “Євросолідарності” Олексій Гончаренко, який останніми роками активно розвиває власний бренд і намагається абстрагуватися від Порошенка. Втім, за інформацією “Телеграфу”, на випадок серйозної конкуренції в “Євросолідарності” мають теку із компроматом на Гончаренка, яка може поховати його політичну кар’єру.

Військове представництво

Довгий час були дискусії, чи побачимо ми партію військових. Але є проблема: через нерозуміння, якими будуть ці вибори, немає відповіді, чи зможуть військові на передовій голосувати і як проводити передвиборчу кампанію, якщо до того моменту не буде демобілізації.

Тому поки в українському політикумі прогнозують, що окремої партії не буде. При цьому очевидно, що кожна політична сила буде намагатись максимально запросити військових та волонтерів до своїх лав.

Найбільше навколо себе їх можуть об’єднати або Залужний, або волонтери Сергій Притула та Сергій Стерненко. Обидві сили можуть стать конкурентами все тому ж Порошенку.

Випередити всіх своїх “колег” вирішив Геннадій Друзенко, керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Пирогова. Борди з його обличчям вже заполонили столицю. А сам він вже публічно повідомив, що йде у політику. Втім, від активної Facebook-спільноти йому одразу дісталось через його слова, що найбільша загроза знаходиться “в Києві, а не в Москві”.

Серед військових політичні плани також мають представники Окремої третьої штурмової бригади під керівництвом Андрія Білецького. Комбриг став частіше давати інтервʼю, де доволі виважено комунікує і питання проблем на фронті і складну тему мобілізації. Як стало відомо “Телеграфу”, з ними комунікує Рінат Ахметов. Але мільярдер для себе нібито особисто ще не вирішив, чи готовий фінансувати партію військових.

Замість Криму — у Раду

Останнім часом політичними колами ширяться чутки про політичні амбіції керівника ГУР Кирила Буданова. Оточення Кирила Олексійовича переконує його брати участь у виборах, принаймні парламентських.

Якогось конкретного бачення у Буданова ще не сформулювали. Але восени минулого року вирішили активно зайти в інформаційний простір з меседжем, що ОП хоче звільнити керівника розвідки.

Опитування провів такий собі Центр “Соціальний моніторинг”. Особливою активністю Центр не відзначається. Їхній сайт не працює, сторінка у соцмережах теж малоактивна — за 2024 рік там з’явилось два дописи, присвячені даному соцопитуванню.

В ГУР не під запис спростовують відношення до соцдослідження. Так само як і до сайту, де було опубліковане повне опитування. В логотипі медіа зображена сова (що є символом української воєнної розвідки), а серед партнерів вказано Координаційний штаб ГУР. В розвідці, цілком очікувано, не підтверджують “Телеграфу” свій зв’язок з цим порталом.

За активністю Буданова ретельно слідкують усі політичні табори. Його об’єднання, до прикладу, із Залужним чи Зеленським наразі не розглядають. Але джерела “Телеграфу” в політикумі не виключають, що ми можемо побачити союз керівника ГУР із тим же Разумковим.

Примирення з ворогами

Враховуючи такий великий інтерес до парламенту, на Банковій вирішили говорити мовою пропозицій деякими конкурентами. Серед них — ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков. Він був відповідальним за програму президента “Велике будівництво”, мав прямий контакт із Зеленським, але через намагання стати самостійним гравцем Кубракова звільнили у травні минулого року. Та й напружені стосунки з СН не йшли йому на користь.

У жовтні Кубраков заснував аналітичний центр We Build Ukraine. Джерела “Телеграфу” в СН розповідали, що це початок підготовки до виборів. Пізніше таку назву отримає політична сила Кубракова, до якої приєднаються його партнер по роботі в міністерстві Мустафа Найєм та поки що голова президентської партії Олена Шуляк. Хоча публічно вона спростовує цю інформацію.

Аби не допустити успішної політичної кар’єри Кубракова, в ОП вирішили зіграти на випередження та піти на примирення з ним. За інформацією “Телеграфу”, йому пропонували стати головою Дніпропетровської області (він родом звідти), але ексміністр відмовився. Також була пропозиція стати конкурентом мера Дніпра Бориса Філатова на майбутніх місцевих виборах, отримавши підтримку ОП. Наразі Кубракова це теж не зацікавило. Нескладно помітити, що обидві пропозиції стосуються роботи в Дніпрі, подалі від Києва та від посольств, тісні звʼязки з якими й розсварили Кубракова з Банковою.

Поки він погодився на посаду радника міністра оборони Рустема Умєрова. Як кажуть джерела “Телеграфу” в міністерстві, його поява у відомстві — рішення ОП.

Команда Зеленського вбачає небезпеку в Кубракові та його можливостях. Тому сподівається, що таким заграванням зможе домовитись і перетягнути конкурента на свій бік. Але що за це буде просити Кубраков, залишається відкритим питанням.

Ребрендинг ОПЗЖ

Попри війну з Росією, попри заборону діяльності, попри проросійські меседжі, попри окупацію та знищення східної та частини південної України, яка була головною аудиторією партії, деякі колишні лідери ОПЗЖ не втрачають надії зайти в майбутній парламент. Співрозмовник “Телеграфу” в оточенні Сергія Льовочкіна повідомив, що вони вже робили власні заміри:

“Біло-синє поле (так в ОПЗЖ називають виборців сходу та півдня. — Ред.) може бути до 30%, якщо з ним гарно працювати”.

Він додає, що для багатьох стане сюрпризом, що у Львові теж за них голосуватимуть. Слід зауважити, що зараз на заході Україні проживає значна частина переселенців Донбасу, яким досі відгукуються наративи про мову, церкву, з якими нещодавно виступив Юрій Бойко.

Джерело “Телеграфу” запевняє, що попри все вони зможуть отримати до 100 мандатів у парламенті. Якщо визначаться із концепцією. Бо з меседжами все стабільно: свобода віросповідання, захист інтересів російськомовних та повернення демократичних правил.

Інших активних лідерів для цього електорату не з’явилось. Той же Арестович може бути відсторонений від виборів. Тому у колишніх з ОПЗЖ є шанси зберегти свій вплив. “Якщо Зеленський нам скаже, що потрібна партія, ми зробимо”, — говорить джерело “Телеграфу”.

Прощавай монобільшість

Яким буде рішенням Зеленського щодо власної партії — найбільше чекають його депутати-слуги. Співрозмовники у фракції стверджують, що в їхній політичній силі нічого не відбувається, розмов про переформатування немає. Але всі розуміють, що президент буде створювати нову силу, в яку не потрапить значна частина діючих депутатів.

Цікаво те, що більшість співрозмовників “Телеграфу” слабо вірять в п’ятирічне життя нового скликання. І вже прогнозують, що дострокові вибори до Ради XI скликання можуть відбутися досить швидко. Але це вже зовсім інша історія.