Перемовини української та американської делегацій у Джидді та спільна заява про запропоноване 30-денне тимчасове припинення вогню є обережним першим кроком до завершення війни. Київ та Вашингтон розробили початкові умови, які американські перемовники тепер повезли до Москви. Там вони намагатимуться дізнатися ставлення до них, власне, того, хто цю війну розпочав і неодноразово обіцяв продовжувати до «переможного кінця».
Довго очікувати перших реакцій з Кремля не доведеться: держсекретар США Марко Рубіо заявив, що перші контакти з цього приводу з російською стороною відбудуться вже найближчими днями. А ще вчора відбулася телефонна розмова між головою Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом та директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним.
У середу американський президент Дональд Трамп заявив, що його люди просто зараз їдуть до Російської Федерації, і зазначив, що тепер «усе залежить від Росії». Та додав, що поки є тільки «половина угоди про припинення вогню». «Сподіваюся, ми зможемо домогтися від Росії припинення вогню. Якщо ми це зробимо, я думаю, що це буде 80% шляху до того, щоб ця жахлива кривава баня закінчилася», – заявив Трамп, зазначивши, що є тільки «половина угоди про припинення вогню в Україні», тепер нам потрібно, щоб Росія на неї погодилася».
Утім, є у Трампа й «пряники», які можуть подіяти на російського диктатора, – за нового очільника Білого Дому у Путіна з’явилася можливість вирватися з ізоляції, в якій він опинився через більш ніж трирічну «СВО» з незрозумілими перспективами. За інформацією Bloomberg та Reuters, США розглядають скасування «цінової стелі» в $60 за барель на російську нафту та відміну санкцій щодо російських юридичних та фізичних осіб. У перспективі можливе також повернення російських банків до системи розрахунків SWIFT та інші кроки назустріч агресору. Російський офіціоз та пропаганда люблять хизуватися, що країна давно навчилася жити в умовах санкцій, але те, що одним з переговорників з США став економічний лобіст Кирило Дмитрієв, вказує на те, що в Москві серйозно ставляться до відбудови фінансових мостів зі Штатами.
Очевидно, що програма-максимум Кремля полягає в намаганні переконати Трампа позбавитися України як «токсичного активу» (і, треба визнати, що часто американський президент сприймає нашу країну саме так) та відновити відносини з Штатами. Але поки бажання Трампа приміряти на себе лаври миротворця, жорстка проукраїнська позиція більшості країн Європи та впливових американських еліт не дозволяє йому просто кинути Україну в лапи Путіна. І нашій країні треба скористатися збігом цих факторів.
Україна в очікуванні
Реакція українських офіційних осіб щодо перемовин поки є досить стриманою, і таку тактику на цьому етапі можна зрозуміти. Президент Володимир Зеленський сьогодні вийшов на короткий брифінг, на якому не сказав нічого сенсаційного (це, мабуть, за нинішніх умов можна вважати позитивом). Зеленський повідомив, що пропозиція 30-денного перемир’я пролунала від американської сторони після того, як делегації поспілкувалися зі своїми президентами: «Я хочу, щоб президент США це бачив, щоб американці це бачили й відчували. І щоб Європа й усі були в союзі щодо того, що треба зробити все, щоб примусити Росію до закінчення цієї війни. Тому ми готові до формату тиші на 30 днів у тому форматі, який нам запропонувала американська сторона».
Якщо Кремль відкине запропонований варіант перемир’я, то подальші дії залежать від американської сторони. Зеленський висловив сподівання, що це призведе до «сильних кроків» у відповідь – посилення антиросійських санкцій та підтримки України. При цьому президент зазначив, що, попри нинішню деескалацію у відносинах Києва та Вашингтону, росіяни робитимуть все, аби посварити українців з американцями, зокрема, через свою пропаганду.
Зеленський додав, що під час тимчасового перемир’я готуватиметься покроковий план щодо закінчення війни з гарантіями безпеки для української сторони.
Що мається на увазі під цими гарантіями – поки не дуже зрозуміло. Раніше США всіляко відсторонялися від такої постановки питання, запевняючи, що найкращими гарантіями безпеки стане доступ американського бізнесу до українських корисних копалин. Якщо ж казати про гарантії від європейців – то Кремль неодноразово заявляв, що взагалі не бачить їх стороною мирних перемовин. Але ця ультимативна позиція може бути скоригована під впливом американців: Рубіо визнав, що Україна потребує достатнього стримувального фактору проти майбутніх нападів та зауважив, що європейці «повинні бути залучені в цю справу».
Окрема тема – вибори в Україні. Розмови щодо того, що американці підійматимуть це питання як обов’язкову умову під час мирних перемовин вже у Джидді, були спростовані західною пресою. Але майже напевно цю вимогу будуть ставити в Кремлі – як через особисте несприйняття Зеленського, так і через сподівання дестабілізувати Україну ще до встановлення більш-менш сталого миру.
Зеленський вкотре повторив, що з виборами затягувати ніхто не стане, але відбудуться вони тільки після закінчення війни та скасування воєнного стану. Утім, поки про це говорити зарано – наразі треба зосередитись на досягненні тиші на фронті і для цього потрібна «технічна допомога» від партнерів.
Важливим і дуже бажаним для України пунктом можливих майбутніх домовленостей є залучення західних миротворців. Журналісти агентства Associated Press поспілкувались із західними та українськими офіційними особами у Києві, а також із французькими та британськими посадовцями щодо миротворчого контингенту.
Ідеї наразі такі:
- миротворці повинні мати право завдавати прямих та негайних ударів по російських силах у разі порушення миру;
- миротворчим силам можуть надати важке озброєння та запаси зброї, які негайно відправлять впродовж кількох годин в Україну після досягнення відповідної домовленості, – це пропонує французький військовий чиновник;
- війська будуть розміщені на ключових об’єктах інфраструктури далеко від лінії фронту, таких як атомні електростанції, і матимуть підтримку західних повітряних та морських сил;
- лінію фронту планують контролювати переважно віддалено за допомогою безпілотників та інших технологій;
- повітряні сили, включно з американськими, що базуються за межами України (йдеться про Польщу та Румунію, перебуватимуть у резерві для стримування порушень миру та відкриття українського повітряного простору для комерційних рейсів;
- військово-морські сили союзників також могли б взяти участь у розмінуванні Чорного моря та патрулюванні для забезпечення безпеки міжнародних вод;
- розміщення армії миротворців вздовж лінії фронту завдовжки у 1 тис. кілометрів, втім, конкретні цифри ще обговорюються.
Крім того, армія миротворців має складатися із менше ніж 30 тис. військових, більшість з яких надішле Європа. Утім, таке бачення лунало від західних чиновників у лютому, тому не виключено, що нині позицію переглянули.
Comments (0)