Новини України

Познайомилися на операції і одружилися. У Луцьку лікарка вийшла заміж за військового, з яким познайомилася просто під час операції воїна. 29-річний військовослужбовець із Херсонщини Владислав Троцюк після поранення переніс кілька втручань.

Під час одного з них, перед введенням анестезії – почав спілкуватися з лікаркою-інтерном. І вже після пробудження зрозумів, що мусить розшукати цю дівчину. Кореспондентка ТСН Тетяна Хомич розповіла детальніше.

Яскрава фотосесія, останні приготування – і ось вони щасливі та усміхнені вже танцюють свій перший танець. І створюють родину.

Історія кохання Влада та Марини розпочалася півтора року тому просто на операційному столі.

“Це вже шоста година вечора хірурги попросили на позачергове оперативне втручання, щоб знеболити військового”, – розповідає Марина Троцюк.

“Я лежу і зверху наді мною отак бачу, що дівчина у мене з-під голови забирає подушку і каже – все, закінчився комфорт”, – каже Владислав Троцюк.

Марина як лікарка-інтерн мала ввести анестезію пацієнту. Її – єдину серед усіх медиків у палаті – Влад і запам’ятав.

“У масці, в шапці, взагалі нічого не бачив, тільки очі. Це одне мені запам’яталося, що вона сміялася очима”, – розповідає Владислав Троцюк.

“Почали собі жартувати, говорити, спілкуватися – так і почалася історія”, – ділиться Марина Троцюк.

Далі була анестезія та операція на нозі.

“Я прокинувся і зразу перша думка – не те, що там мені робили якісь втручання. Одразу я думаю про неї”, – каже Владислав Троцюк.

Після пробудження Влад почав усіх розпитувати про Марину. А коли вона сама до нього підійшла – запросив на каву. Дівчина тоді відмовилась. Але, зізнається,

“Чогось запав в душу, через певний час він мені наснився”, – каже Марина Троцюк.

А потім була випадкова зустріч на подвір’ї лікарні.

“Помахав. Вона теж мені помахала у відповідь, так повільно помахала, я це зчитав, як признаки флірту і в той день їй написав”, – розповідає Владислав Троцюк.

Вони багато переписувалися, а згодом почали зустрічатися. До повномасштабного вторгнення Влад жив у Херсоні, працював у сфері айті. Коли почалися обстріли, вивіз сестру і маму, а сам пішов у ЗСУ.

“Спочатку по Київській області в 22 році, потім пізніше на Донбасі. І так от до моменту поранення”, – каже Владислав Троцюк.

Марина – родом з Вінничини. У Луцьк потрапила за направленням і проходить тут практику як лікарка-анестезіолог.

“Марина, вона дуже гарно справляється і це буде фаховий спеціаліст з анестезіології”, – розповідає медичний директор з хірургічних питань волинської обласної клінічної лікарні Микола Галей.

Влад після лікування теж вирішив повчитися – тепер уже на психолога. А весь свій вільний час пара проводить разом і, попри ампутацію ноги – багато мандрує Україною.

“На Світязі, їздили на відпочинок у Кременець, в лісі в будиночок, далі що? До батьків моїх їздили у Вінницю, у Моршин”, – каже Марина Троцюк.

Єдине куди зараз не можуть поїхати – рідна для Влада херсонщина. Тож зізнаються закохані, мріють повернутися туди разом і побудувати власний дім.