15 Квітня, 2025 17:19

Повноваження під час війни. Чи законно знімати на відео ТЦК і які правила затримання і доставки чоловіків

Правомірність відеознімання працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) викликає багато запитань серед громадян. У цьому матеріалі розглядаються правові аспекти знімання військових, їхні повноваження щодо затримання громадян, а також ситуації, за яких фіксація на камеру є цілком законною.

Чи мають право працівники ТЦК затримувати громадян

Закон не дозволяє працівникам ТЦК затримувати громадян на вулиці та в громадських місцях. Застосування військовими сили до цивільного населення законодавством не передбачено. В КпАП є норма про те, що якщо громадянин вчинив злісну непокору, затримати його за протоколом про адміністративне затримання і навіть застосувати силу, спецзасоби має право лише поліцейський, але не військовий. Крім того, поліція має скласти протокол і направити його до суду, який має перевірити, чи діяли працівники ТЦК у встановленому законом порядку при затриманні військовозобов’язаного та чи були законними їхні вимоги та розпорядження.

Тому адміністративне затримання та доставлення до ТЦК може здійснювати лише поліція у складі оповіщувальної групи. За відсутності в групі поліції працівники ТЦК не мають права самостійно здійснювати затримання та доставку до ТЦК. Якщо це відбувається, то це є порушенням закону.

Повноваження ТЦК в Україні: повний перелік

 

ТЦК в Україні під час війни мають такі повноваження:

  • виконання рішень призовних комісій про направлення громадян України для проходження базової військової служби — за сприяння місцевих держадміністрацій і виконавчих органів міських рад
  • взаємодія з місцевими держадміністраціями — з питань залучення громадян на військову службу та проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби
  • ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
  • ведення обліку громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, інших осіб (які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб)
  • ознайомлення громадян України з їх правами та обов’язками — під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України — під час призову на військову службу та проходження зборів
  • оформлення та видача військово-облікових документів призовникам, військовозобов’язаним та резервістам
  • взаємодія з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування — з питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, бронювання військовозобовя’заних на період мобілізації та на воєнний час
  • проведення агітації, відбору, вивчення, оформлення документів кандидатів на військову службу за контрактом (у тому числі осіб офіцерського складу) та їх направлення до військових частин, навчальних військових частин (центрів)
  • оповіщення та призов громадян (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ й розвідувальних органів) — на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву), на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку)
  • виявлення та попередній відбір кандидатів для направлення до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти
  • надання інформації командирам військових частин — про військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку (з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом)
  • розробка планів проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території
  • ведення на відповідній території обліку підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також обліку людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави
  • контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час
  • розгляд звернень військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян із питань, що належать до компетенції ТЦК та СП
  • ведення прийому громадян, які звертаються із зазначених питань, видача необхідних довідок та інших документів
  • ведення обліку осіб, звільнених з військової служби із ЗСУ в запас або у відставку, які проживають на відповідній території – для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
  • видача довідок громадянам про проходження військової служби, зокрема про період участі у бойових діях (для врахування до стажу)
  • вивчення питань щодо потреби в комплектуванні штатних посад ТЦК та СП військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками, а також внесення пропозицій щодо їх підготовки й підвищення кваліфікації, проведення роботи з персоналом
  • звернення до Національної поліції або її територіальних підрозділів — щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутності (наявності) судимості
  • звернення до органів Національної поліції (в установленому законом порядку) — щодо доставлення до ТЦК та СП осіб, які вчинили адміністративні правопорушення (передбачені статтями 210 і 210−1 КУпАП)
  • розгляд справ (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень — відповідно та з дотриманням КУпАП

Знімання працівників ТЦК ― що встановлено законом

 

Питання про заборону знімання військових, про яке говорять працівники ТЦК насправді має стосунок до статті 114−2 Кримінального кодексу України, якою забороняється розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України і про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі офіційними джерелами.

Порушення цієї статті карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти і від п’яти до восьми років. Здійснення злочину групою осіб або з корисливими цілями карається від восьми до дванадцяти років позбавленням волі.

Стаття 307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Пункт 2 статті 21 Закону про інформацію передбачає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.

Таким чином, коли уповноважені представники ТЦК, або неуповноважені військові, поліція, комунальники вручають повістки на вулицях ― вони є суб’єктами владних повноважень, і інформація щодо них не вважається конфіденційною по закону.

Ця ж стаття передбачає, що до конфіденційної інформації не може бути віднесені такі випадки:

  • про факти порушення прав і свобод людини;
  • про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
  • щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *