Що написано в статті The New York Times:
- Франція і Британія готові направити в Україну тисячі своїх військових
- Жодна моніторингова місія не зможе стримати президента РФ
Навесні 2022 року військові експерти та фахівці з миротворчості зібралися в Женеві. Темою їхніх зустрічей було чутливе питання: як реалізувати майбутнє припинення вогню в Україні, пише The New York Times.
Минулого тижня ця група вперше опублікувала 31-сторінковий звіт, у якому детально розглядається технічний бік контролю над виконанням умов перемир’я на лінії фронту. Документ був попередньо презентований у рамках закритих обговорень на регулярній зустрічі в Женеві, де зібралися американські, російські та українські експерти з міжнародної політики, які мають тісні зв’язки з урядами своїх країн.
Цей звіт, який є одним із найдетальніших планів щодо можливого припинення вогню в Україні, свідчить про швидке перетворення теоретичного питання планування перемир’я на реальну і нагальну проблему.
Франція та Велика Британія висловили готовність направити в Україну тисячі військовослужбовців після припинення бойових дій, хоча поки що немає чіткої визначеності щодо їхньої ролі. Водночас Росія не продемонструвала жодної згоди на присутність таких сил, а президент Трамп не надав гарантій щодо будь-якої підтримки з боку США.
“Одна з найбільших операцій з моніторингу припинення вогню дуже скоро розпочнеться, і поки що ніхто не планує, який вигляд це матиме”, – зауважив Волтер Кемп, фахівець з європейської безпеки, який брав участь у підготовці документа Женевської групи.
Документ, підготовлений Женевським центром політики безпеки, який фінансується урядом Швейцарії, містить конкретні параметри реалізації перемир’я. Пропонується створення буферної зони завширшки щонайменше 10 км для розмежування військ і патрулювання 5000 цивільних спостерігачів і поліцейських. Крім того, для забезпечення безпеки спостерігачів може знадобитися розміщення приблизно 10 000 іноземних військових.
Моніторингова місія контролюватиме виконання умов припинення вогню і відведення важкого озброєння на узгоджену відстань від буферної зони. Її діяльність відбуватиметься під мандатом ООН або іншої міжнародної організації.
Залишається невизначеним, як ця ініціатива вплине на самі переговори, особливо з огляду на персоналізований стиль ведення політики Трампа і Путіна. Однак робота Женевського центру висвітлює приховану дипломатію, що супроводжує цей конфлікт: Захід і Україна, з одного боку, прагнуть ізолювати Росію, а з іншого – ведуть з нею певні закулісні переговори.
Так, наприклад, неофіційні перемовини з Москвою дали змогу здійснити кілька обмінів військовополоненими та досягти угоди, що дала змогу Україні експортувати зерно через Чорне море, допоки Росія не вийшла з цієї домовленості у 2023 році. У звіті Женевського центру зазначено, що під час війни Росія і Україна “знайшли способи співпраці з питань, що становлять взаємний інтерес”.
Пропонується, щоб міжнародні спостерігачі взаємодіяли зі спільною комісією, до якої входили б представники російських та українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли б притягати одна одну до відповідальності та узгоджувати такі питання, як звільнення затриманих, розмінування територій і забезпечення функціонування цивільних коридорів через буферну зону.
“Це буде безпрецедентна, складна проблема”, – вважає Самуель Чарап, російський аналітик корпорації RAND, маючи на увазі організацію припинення вогню в Україні.
Однією з головних складнощів є довжина кордону між українськими та окупованими Росією територіями, яка в п’ять разів перевищує демілітаризовану зону між Північною та Південною Кореєю. Крім того, як зазначає Чарап, сучасні технології та широкий спектр озброєнь, якими володіють обидві сторони, додають викликів досягненню стабільного перемир’я.
Чарап зазначив, що він не брав участі в роботі Женевського центру, але ознайомлений з нею. Він також працює над власними пропозиціями щодо використання технологій моніторингу, таких як дрони, аеростати, буї та човни, для забезпечення дотримання умов припинення вогню.
“Я не думаю, що на полиці існує схема, з якою можна було б легко ознайомитися, про те, як ввести перемир’я в Україні. Частково тому, що це питання було табу так довго”, – додав Чарап.
Утім, залишається значний скептицизм щодо готовності Путіна не лише погодитися на припинення вогню, а й дотримуватися його. Російські чиновники до самого початку війни запевняли, що не мають наміру вторгатися в Україну, а після вторгнення неодноразово порушували укладені домовленості. Жодна моніторингова місія не зможе стримати російського президента, якщо він вирішить почати нову фазу агресії проти України.
Яніс Клюге, експерт з Росії Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки, попереджає: “небезпечно займати свій розум цією ілюзією” про потенційно неминуче припинення вогню.
“Я не вважаю реалістичним, що Росія погодиться на щось, де Україна залишиться незалежною і суверенною, навіть на території, яку вона контролює”, – підсумував Клюге.
Comments (0)