
Колишня українська телеведуча після роботи прибиральниці та риття могил у Швеції знайшла нову роботу
Колишня ведуча на “Новому каналі” та ТРК “Ера” Ірина Литвин-Комаровська розповіла про щасливий кінець історії поневірянь у Швеції, куди виїхала як біженка на початку повномасштабної війни в Україні.
Про це повідомляє “Лайм”, посилаючись на публікацію у соцмережі Facebook.
Цього разу жінка опублікувала позитивний допис, де розповіла, що після роботи вантажницею на фабриці, риття могил на міському кладовищі та прибирання приватних будинків знайшла перспективне потенційне місце роботи. Вона зазначила, що боротьба з депресією та психологічними травмами вивела її на новий рівень розвитку.
“Я розпочала вивчати Системні розстановки на картах в Академії Системного Консалтингу у Німеччині. Особливість курсу в тому, що він терапевтичний і вже потім навчальний. Всі практики ми проходимо самі, проживаємо і лише потім вчимося, як робити це в інший бік клієнтам. За кілька місяців я закінчу навчання, отримаю сертифікат і розпочну свою справу, як коуч і допомагаючий практик через системні розстановки. Зараз я точно знаю, що цей метод працює і через біль, але веде до впевненості і результату. Дякую моїм рідним за підтримку, тільки я і вони знають, через що мені довелося пройти…”, – повідомила ексведуча.
Також вона повідомила про приємні зміни в особистому житті, оскільки у Швеції знайшла нове кохання.
До цього вона була прибиральницею у Швеції, де після тривалого стресу впала в депресію.
“Біженка з Ірпеня. Працюю прибиральницею у Швеції. В Україні працювала ведучою на ТБ. Відверто“, — написала вона про себе в статусі на своїй сторінці в Фейсбуці.
Вона розповіла, що її давно пригнічує все навколо і вона ненавидить себе кожного дня.
“Якщо Ви мене не впізнали на цьому фото – це ОК, я сама себе вже майже не пізнаю в дзеркалі. Все відбувається дуже швидко. Після нового року я вийшла на роботу, пропрацювала тиждень і “здалась”. Наступний тиждень я весь пролежала вдома, підводячись з дивана кілька разів на день для походу до туалету і як буде далі, я не знаю… Сил немає зовсім. І це не метафора, а реальний факт, ноги і руки наче з вати.
Я не розумію, що зі мною. Я думаю, що взнаки дався стрес, довгий і безконечний стрес від того, що кожного дня я ненавиджу себе, що вже ледь розгинаюсь від важкої фізичної робити за копійки, яких вистачає просто вижити. Я усвідомлюю, що пишу на емоціях, скоріше від відчаю, але хочу поділитися з Вами, бо коли починала блог, обіцяла бути відвертою
Мене пригнічує тут все. Ось маленький епізод з життя. Я замовила з України цукерки з нашою символікою і майже місяць кожному з моїх постійних клієнтів залишала після прибирання цукерку і записку, що це маленький сувенір їм з України. Прийшло Різдво! Всі всім тут дарують подарунки, знаєте скільки з моїх постійних клієнтів зробили мені подарунок до Різдва – аж 1(!) з 16-ти. Єдине, що мене тут тримає, це те, що мені немає куди повертатися (будинок в Ірпені вщент зруйновано) і мої стосунки, які зараз проходять тест на існування. Я знаю, що українці ніколи не здаються, але я всього лише маленька жінка з дитиною, яка втратила все і яка намагається, як може, але сил забракло“, – написала Ірина 18 січня.
У наступному пості від 21 січня вона розповіла, що за тиждень схудла на кілька кілограмів.
“Я консультувалася зі спеціалістами з України і вони констатували в мене тотальне вигорання і депресію. В Швеції мені не вдалося потрапити до лікаря, тому офіційної “причини”, чому я не можу прийти на роботу, у мене немає, тому чим все це обернеться для мене в майбутньому – подивимось. Друзі, я отримала від ВАС тисячі коментарів і приватних повідомлень, третій день я намагаюсь все прочитати і по можливості відповісти, але це неможливо зараз у моєму стані… Я вперше ( а може це взагалі рекорд в українських соц.мережах) не отримала жодного(!) хейту в мою сторону. Я думала так не буває. Також я отримала купу силенну запрошень і пропозицій, але для початку мені потрібно мати більше сил, ніж просто, тримаючись за стіну, дійти до вбиральні. Станом на зараз – цілими днями я можу лише лежати, я намагаюсь трішки їсти і пити води“, – написала Литвин-Комаровська.
25 січня українка розповіла, що за допомогою 16-річної доньки їй вдалося дістатися до лікарні до приймального відділення для пацієнтів, які страждають на психічні і ментальні проблеми. Лікарка сказала, що у неї тотальне виснаження, виписала рецепти на сильні заспокійливі, седативні та гіпнотичні препарати.
“Але в мене зʼявилася ще одна проблема: через те, що я постійно плачу ( це може тривати годинами), сльози розʼїли слизову очей. І оскільки контролювати бажання плакати я не можу, то постійно відчуваю біль, це наче в очі насипали солі… На наступному тижні я дуже сподіваюсь потрапити до так званого сімейного лікаря (це ще той квест для негромадян країни) і саме він буде вирішувати, чи давати мені лікарняний, завдяки якому я можу отримати хоч якусь компенсацію і не втратити роботу через “прогули“, – розповіла Ірина.
Вона також написала, що її дописи викликали шок у її колишнього чоловіка і тепер він поряд і підтримує її.
“Він поряд і підтримує мене. Це були дуже складні три тижні мого життя, але він робив все, що міг, щоб допомогти мені впоратися… і перш за все з самою собою. У нас звичайно є проблема у катастрофічно різному менталітеті. Ми, українці, в критичний момент дуже емоційні і говоримо іноді більше, ніж потрібно. Шведи навпаки – в критичних ситуаціях замикаються, в них прояв емоцій – це “дурний тон» і така поведінка зовсім не викликає поваги у суспільстві. А тим паче проявляти емоції у соцмережах. Це взагалі за межами їх розуміння. Тому мої дописи викликали у нього шок, а ті коменти, що він прочитав «про себе», призвели його до шоку в квадраті. Це я до того, що останнє, що я робила б, щоб “привернути його увагу” до себе – це писала б щось у соц.мережах“, – написала Ірина.
Comments (0)