Новини України

В умовах повномасштабної війни держава змусила гральний бізнес почати платити податки. Проте прибутки операторів онлайн-казино зростають, у тому числі завдяки військовослужбовцям, а десятки мільярдів гривень все ще залишаються “у тіні” і не доходять до держбюджету.

Минулого місяця стрімке поширення азартних ігор, передусім серед військових, стало предметом занепокоєння Офісу президента. Президент Володимир Зеленський своїм указом увів у дію окреме рішення РНБО, покликане заборонити військовим доступ до онлайн-казино та обмежити рекламу азартних ігор.

Легальні гравці азартного ринку стверджують, що сплачують податки.

Справді, на третій рік після легалізації азартних ігор, що було однією з передвиборчих обіцянок Зеленського, держбюджет таки почав отримувати суттєві надходження від цього рішення.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), за 2023 рік гральний бізнес сплатив до державного бюджету 10,4 млрд грн податків, не враховуючи плати за ліцензії. Це у 14 разів більше, ніж у 2022 році. Однак це всемеро менше, ніж мав би.

Як недоплачували податки легальні гравці?

На початку другого року повномасштабної війни легальному гральному бізнесу довелося частково вийти з тіні. На початку лютого 2023 року Володимир Зеленський підписав закон, яким скасував ухвалену ще у квітні 2022 року норму, яка дозволила гральному бізнесу використовувати спрощену систему оподаткування, сплачуючи лише 2% єдиного податку.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев визнавав, що через впровадження на початку російської агресії податкових пільг для грального бізнесу держава втратила мільярди гривень. Водночас ключова проблема грального бізнесу, на думку Гетманцева, полягала навіть не у пільгах, якими він користувався майже рік, у системному ухиленні від оподаткування за допомогою електронних технологій розрахунків.

Удару по цим схемам у березні 2023 року завдав Нацбанк, позбавивши ліцензій низку фінансових компаній та “Айбокс-банк” через причетність до злочинної схеми ухилення від сплати податків гральним бізнесом.

У причетності до таких схем підозрювали і державний “Укргазбанк”, проте у цьому випадку Нацбанк обмежився суттєвим штрафом, а голова банку Андрій Кравець одразу ж після оприлюднення цієї інформації звільнився.

За даними ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки, завдяки залученню банків до схем із “міскодінгом” (підміною призначення платежів), гральний бізнес під час війни зміг вивести “у тінь” близько 10 мільярдів гривень обороту на місяць.

Як писав БізнесЦензор, десятки мільярдів гривень, з яких не сплачені податки, гральний бізнес виводив за кордон під час війни через операції з експорту “чорного” зерна або криптовалюту.

Після того, як державі вдалося суттєво обмежити ці можливості, сплата податків представниками легального грального бізнесу різко зросла.

Однак вона мала б бути значно більшою.

Скільки податків мав би сплатити легальний гральний бізнес?

Які податки мають сплачувати легальні гравці

• Податок на дохід
• Податок на прибуток
• ПДФО та військовий збір з виграшів
• ПДФО та військовий збір із зарплат працівників

Згідно із податковим кодексом, окрім податку на прибуток, легальні гравці мають сплачувати 18% від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (для організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів встановлена ставка 10%), зменшеного на суму виплачених виплат гравцям.

Водночас організатор азартних ігор має утримувати та перераховувати до держбюджету 18% податку на дохід фізичних осіб та 1,5% військового збору з виграшів гравців.

За даними Нацбанку, оприлюдненими головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, обсяг безготівкових операцій у легальному сегменті азартних ігор у 2023 році зріс 83 млрд грн, а загальний оборот збільшився до 207 млрд грн.

“Ці дані відображають обсяги, що були подані надавачами платіжних послуг, які обслуговували ліцензованих операторів азартних ігор та лотерей, і включають як безготівковий обіг коштів за кодом 7995 (транзакції, пов’язані з азартними іграми, лотереями та букмекерами, – ред.), так і готівкові операції”, – пояснили у Нацбанку на запит БізнесЦензора.

Тобто, 207 млрд грн – це загальний оборот лише легальних гравців грального ринку. Відтак, з урахуванням податку на дохід та податків з виграшів, організатори азартних ігор мали перерахувати до держбюджету щонайменше 18% від загальної суми обороту – 37,3 млрд грн. Крім того, гральний бізнес та букмекери мали сплатити податок на прибуток і зарплату та утримати 1,5% військового збору з виграшів.

Однак надійшло до державного бюджету від грального бізнесу навіть з урахуванням інших податків лише 10,4 млрд грн або на 26,9 млрд грн менше, зауважувала колега Гетманцева по податковому комітету Ніна Южаніна. З урахуванням військового збору, який мав би утримуватися з виграшів, ця сума мала б бути ще більшою.

Втім, у перші місяці минулого року сплачувати менше податків гральному бізнесу дозволила сама держава, затягуючи скасування можливості платити лише єдиний податок у розмірі 2% від доходу. Крім того, лише у серпні 2023 року Верховна Рада повернула податок на валовий ігровий дохід для онлайн-казино (так званий податок GGR) на рівні 18%. До цього неточне формулювання у Податковому кодексі дозволяло їм ухилятися від сплати цього податку.

Що не так з оподаткуванням виграшів?

Голова КРАІЛ Іван Рудий запевняє, що 70-80% отриманих від гравців коштів організатори азартних ігор повертають у вигляді виграшів, які мають оподатковуватися.

Але перевірити це неможливо, адже досі не створена Державна система онлайн-моніторингу, передбачена законом “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”. Ця система мала б забезпечити контроль інформації про всі ставки та сплачені виграші в режимі реального часу.

КРАІЛ лише 17 квітня цього року оголосила тендер на розробку технічної та проєктної документації на створення системи онлайн-моніторингу, коли вона запрацює – наразі невідомо. Голова регулятора Іван Рудий пояснював, що коштів на створення самої системи наразі не передбачені через війну.

Проблеми з оподаткуванням виграшів підтверджує Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке підозрює одного з найбільших гравців ринку азартних ігор – компанію “Космолот” в ухиленні від сплати податків.

За даними слідства, компанія виплатила гравцям 4,5 млрд виграшів, з яких не сплатила податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 1,1 млрд грн. Ускладнює розслідування справи те, що без системи онлайн-моніторингу детективам доводиться аналізувати понад 5 млн банківських транзакцій оператора азартних ігор.

Крім того, ДБР розслідує справу проти операторів онлайн-казино Pin-Up і Vbet. Серед іншого, їх також звинувачують в ухиленні від сплати податків та відмиванні грошей.

Всі три вказані компанії входили до п’ятірки найбільших компаній у сфері азартних ігор в Україні за підсумками 2023 року.

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай зауважує, що у 2024 році легальний сегмент грального бізнесу продовжує зростати, а податкові надходження від нього сягнули 1,7 млрд грн на місяць. Водночас обсяг утриманих операторами податків з виграшів навпаки – падає.

“Зростання відбувається за рахунок сплати податку з gross gaming revenue, при цьому ПДФО з виплачених виграшів стагнує після піку рік тому і зовсім не відповідає реальним обсягам ринку”, – констатує експерт.

Скільки втрачає бюджет через нелегальний гральний ринок?

За словами голови КРАІЛ Івана Рудого, легальний ринок азартних ігор – це 13 юридичних осіб, які працюють на “землі” та 17 – в мережі інтернет.

“Нелегальний ринок азартних ігор – це понад 600 сайтів (це лише ті, про які відомо КРАІЛ і по яким спільно з правоохоронцями ми ведемо роботу щодо блокування доступу на території України)”, – зазначає посадовець.

До оприлюдненого КРАІЛ переліку нелегальних сайтів станом на 16 травня внесено 264 доменів, власникам яких надіслано вимоги щодо обмеження доступу на території України. Однак значна частина з них досі продовжує працювати. Лише 15 травня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК), рекомендувала провайдерам електронних комунікаційних мереж заблокувати 242 сайти з азартними іграми з переліку КРАІЛ.

За оцінкою об’єднання легальних гравців грального ринку Ukrainian Gambling Council, кількість нелегальних сайтів з азартними іграми ще більша – понад 1200, серед них щонайменше 300-400 мають зв’язки з РФ.

Підрахунки легальних гравців ринку та Центру економічних стратегій свідчать, що за підсумками минулого року “в тіні” продовжувало залишатися близько 50% грального бізнесу. Тобто через нелегальних букмекерів та онлайн-казино держбюджет втрачає орієнтовно ще 37 млрд грн.

З урахуванням того, що легальний бізнес також мав би сплатити майже на 27 млрд грн більше, загалом потенційні втрати держбюджету від несплачених податків у сфері грального бізнесу можна орієнтовно оцінити у 64 мільярди гривень.

Для порівняння, на закупівлю дронів у держбюджеті на 2024 рік передбачено 44 млрд грн, за цю суму попередньо планують придбати для Сил оборони 1 мільйон БПЛА. Водночас Україна могла б виробляти удвічі більше безпілотників, але на їх придбання не вистачає коштів, визнавав віцепрем’єр Михайло Федоров. Якби держава змогла зібрати податки з грального бізнесу, фінансування закупівлі БПЛА можна було б збільшити у 2,5 раза, завантаживши потужності українських виробників.

За словами голови Податкового Комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, принаймні частково цю проблему має вирішити законопроєкт N9256-д, який планують розглянути у парламенті найближчим часом. Серед іншого, ним пропонується посилити контроль за діяльністю легальних операторів азартних ігор, а також істотно розширити механізм блокування нелегальних гральних сайтів. Крім того, планують запровадити обмеження для гравців та заборонити спонсорство та рекламу азартних ігор.

Однак поки що державне регулювання не встигає за бурхливим розвитком грального бізнесу, а держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень потенційних податкових надходжень під час війни.