
Бийся, якщо тобі стріляють у вухо, але не з Путіним: що не так із “миролюбністю” Трампа
Напередодні, 28 лютого, світ приголомшено спостерігав за небаченим в історії явищем: президент наймогутнішої країни у світі Дональд Трамп у Білому домі відчитував главу країни-союзниці Володимира Зеленського за нібито “невдячність” і “небажання припинити війну”. За словами президента США, очільник української держави “не хоче миру”, на відміну від російського диктатора Володимира Путіна, і має негайно припинити боротьбу з агресором, фактично капітулювавши перед Росією.
Однак ще кілька місяців тому “голуб миру” Трамп, який нині розповідає про свою миролюбність, вимагав “битися, битися й битися”, коли на нього було скоєно замах на передвиборчому мітингу у Пенсильванії. OBOZ.UA вирішив нагадати про те, як радикально змінилася позиція американського президента, коли загроза нависла не над ним.
“Битися, битися, битися”: як Трамп обіграв замах на себе
13 липня 2024 року, коли Трамп як кандидат в президенти виступав перед своїми прихильниками на передвиборчому мітингу у штаті Пенсильванія, на нього було скоєно замах. Постріл з напівавтоматичної зброї у майбутнього 47-го президента США зробив 20-річний мешканець цього ж штату Томас Метью Крукс, що відкрив вогонь з даху невисокої споруди поблизу з місцем проведення мітингу.
Тоді загинув один з учасників мітингу, а стрільця ліквідували співробітники Секретної служби, що охороняли кандидата у президенти. Сам же Трамп отримав подряпину (куля по дотичній зачепила його вухо), а також аргумент, що значною мірою вплинув на те, що він зрештою опинився у кріслі президента США.
Одразу після замаху Трамп з закривавленим обличчям скинув угору кулак правої руки і тричі проскандував “fight, fight, fight” (“битися, битися, битися”), перш ніж його повалили на землю охоронці, які потім відвели республіканця у авто.
Поранення, що отримав Трамп під час невдалого замаху, не становило жодної загрози для його життя. Однак зусиллями ЗМІ, що підтримували його, а також завдяки активності прихильників Трампа у соцмережах цей замах (перший з 1981 року, коли у результаті замаху поранення отримав президент Рональд Рейган) команда чинного глави США використала максимально ефективно. А вдало вихоплений одним з фотографів момент розлетівся на плакатах та картинках, ілюструючи “незламність” та здатність Трампа до “боротьби” за інтереси Америки.
І не дивно, адже це фото чудово вкладалося у головний меседж кампанії Трампа: Make America Great Again. А хто ж ще здатен зробити Америку “знову великою”, як не людина, що готова продовжувати боротьбу, навіть наражаючи на ризик власне життя?
“Метаморфози” Трампа: він вимагає від Зеленського “припинити боротися”
Трохи більше ніж за місяць після інавгурації новий господар Білого дому знову вжив слова “fight, fight, fight”, що допомогли йому зайняти крісло в Овальному кабінеті. Щоправда, з геть іншим сенсом. Цього разу він сказав їх, коли накинувся на президента країни-союзниці України, що, на відміну від самого Трампа, дійсно бореться на межі життя і смерті упродовж 11-річної війни з Росією, три останніх роки з яких вона йде у повномасштабному форматі.
Виявляється, “fight, fight, fight” може собі дозволити лише Трамп – у разі, коли по ньому намагається поцілити невмілий молодик. Країні ж, що бореться за свою незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та зрештою власне виживання, він у такому праві відмовляє.
Під час зустрічі, що переросла у справжню суперечку на підвищених тонах, Зеленський намагався донести до Трампа та його віцепрезидента Джей Ді Венса, що російському диктатору Володимиру Путіну не можна довіряти, бо він неодноразово вже порушував усі досягнуті домовленості, зокрема й щодо припинення вогню, і що Україна потребує допомоги від свого найбільшого партнера, США, а також реальних гарантій безпеки, окрім примарних запевнень Трампа у тому, що “Путін хоче миру”, що “він не порушить домовленостей” і що “найкращою гарантією” для України є сам Трамп.
Натомість Трамп та Венс звинуватили Зеленського у невдячності та у “небажанні зупинити війну”.
Після скандальної розмови президент США сказав, що зустрічався із Зеленським, аби обговорити “реальний мир, заснований на готовності Києва та Москви припинити бойові дії та кровопролиття”. Однак при зустрічі він нібито пересвідчився, що Зеленський “не зацікавлений у цьому”, а приїхав нібито для того, аби знову отримати підтримку США.
“Ми не шукаємо когось, хто підпишеться як сильна влада, а потім не укладе мир, тому що відчуває себе надто сміливим. І ось що я бачив. Я шукаю миру”, – сказав Трамп.
Також Трамп звинуватив Зеленського в “бажанні грати в ігри”. Мовляв, все, чого хоче президент України, – це “fight, fight, fight”, а це суперечить прагненням самого Трампа.
“Він має сказати: “Я хочу миру”. Він не повинен стояти там і говорити, мовляв, Путін те, Путін це. Увесь цей негатив. Він має сказати: “Я хочу укласти мир. Я не хочу більше воювати”, – заявив новий президент США, натякнувши, що Штати повністю зупинять допомогу Україні, якщо Київ не погодиться на ультиматуми, які тепер окрім Москви висуває ще й Вашингтон.
“Я хочу припинення вогню зараз. Він сказав: “О, я не хочу припинення вогню”. Ну раптом він стає великим цабе, тому що США на його боці. Або ми припинимо це, або дозволимо йому боротися”, – додав Трамп.
Він також недвозначно пригрозив Україні: мовляв, якщо Київ вирішить продовжувати захищатися від російської агресії, це “не буде добре для нього”.
Відтак вимальовується максимально проста філософія команди, що прийшла до влади у США. Президент найпотужнішої країни у світі може “боротися” виключно з невмілими стрільцями-одинаками або з союзниками, які мимоволі від них залежать. Коли ж мова заходить про реального супротивника, ядерну державу на кшталт Росії, очільник якої зумів за допомогою лестощів, обіцянок фінансової вигоди та перспектив “поділити світ” на двох змусити главу США “забути” про необхідність відстоювати світовий порядок та дбати про національні інтереси Америки, закрити очі на свої численні злочини, – від “непримиренності” і готовності “боротися” не залишається й сліду.
Натомість з’являється липкий присмак зради ключових цінностей сучасного світу, здійсненої тими, хто добровільно задекларував своєю місією їх захист.
Comments (0)