Новини України

Верховна Рада звільнила Олександра Кубракова з посади віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Чому у відставку пішов той, хто ще донедавна вважався фаворитом президента Володимира Зеленського, пояснив Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики Вежа.

 — Головне питання: а що сталося з Кубарковим? Це людина, яка була фаворитом президента Зеленського, була впевнена, що в них хороші відносини, якій довірили величезне міністерство. То що сталося, як ви гадаєте?

— Хороші відносини не означають безкінечність. Вони можуть розпочинатися, закінчуватися, ніхто ж не скасовував палацові, підкилимні ігри в будь-якій структурі – державній чи корпоративній. Тому я особисто не подивований кадровим змінам.

Єдине, що ми, як правило, коли слідкуємо за цим, ті, хто слідкують, роблять ставки — кого саме, в який момент. Багато в чому кадрові рішення, які ухвалюються будь-коли, будь-де, визначаються фактором обставин. Це саме сталося і з Кубарковим.

Кубарков, не секрет, претендував на посаду прем’єр-міністра. Доволі непогано себе зарекомендував з облич президента, і до нього прихильно ставилися в Офісі.

Це пов’язано із вдалим проєктом будівництва нових доріг в Україні – Великим будівництвом президента, який був ще до початку широкомасштабного вторгнення. Це проєкт, який був під прямим керуванням Кубаркова. Його злет службовими сходинками обумовлений і цим зокрема.

І не забуваємо, що він не просто був міністром, він був віцепрем’єр-міністром, статус доволі високий. Але не він один претендент на посаду глави уряду. І, звісно, що і це зокрема комусь могло не подобатися в Офісі.

І плюс, згадаємо, скандал дуже серйозний, який розгорівся після нещодавньої атаки по енергетичній структурі України. Це закінчилося, згідно з офіційними повідомленням, знищенням однієї з найпотужніших ТЕЦ неподалік Києва. А на це були виділені великі гроші. Якраз слушний момент.

Тому корпоративні ігри нікуди не зникають ніколи, зокрема й в Офісі президента. Слушний момент, швидко змінили. Тим паче його ніхто не запитував, як казав Кубраков. І це вказує на те, що моя версія має право на життя.

Тобто битва між певними групами, я маю на увазі умовну битву, політичні баталії, вони є. Тому він став наслідком саме таких інтриг, внутрішніх ігор. І вони не є останніми. [Міністр аграрної політики Микола] Сольський — це теж про протистояння.

— З Сольським там трошки інша історія — в нього є підозри від НАБУ. А хто ж ця загадкова людина, яка виграє від того, що Кубраков тепер не очолює міністерство, і не є віцепрем’єром? Зазвичай звучить ім’я Андрія Єрмака, голови Офісу президента. Нібито він головний вигодонабувач.

— Наскільки він вигодонабувач, я вам не готовий сказати. Тому що вигода може вимірюватися різними категоріями — владними повноваженнями, впливом на процеси, фінансами і таке інше. Судити зараз не доводиться з приводу цього зовсім.

Але перше, що зараз впадає в око, це контроль за ухваленням рішень. І він як і був в Офісі президента, так і залишається донині. І керівник Офісу президента, дійсно, суттєво впливає на ці процеси. Ми ж, мабуть, не відкриваємо зараз секрет, що у нас [партія] Слуга народу має повну владу в Україні. Це і в Верховній Раді, і очільник держави від Слуги народу. Тому це закономірні, логічні процеси.