Новини України

Союзники й противники США однаково заціпеніли від “Дня визволення” Дональда Трампа, який запровадив небачені тотальні тарифи на імпорт товарів у США. Чи допоможуть вони “зробити Америку великою”, не відомо, але універсальні мита для всього світу від Трампа – серйозний удар не лише по світовій економіці, але й значне переформатування світової геополітики, адже тарифи об’єднують проти нього друзів та ворогів, зокрема Китай та ЄС.

Китай обіцяє відповісти на “типові знущання” президента Дональда Трампа невизначеними контрзаходами, а Євросоюз заявив, що працює над своїми заходами у відповідь. Канада також відповість на американські тарифи власними заходами. Тож хоча міністр фінансів США Скотт Бессент стверджує, що понад 50 країн зробили США примирливі пропозиції, аби уникнути ескалації, 3 з 4 найбільших торгових партнерів США дали зрозуміти, що готові принаймні спробувати приборкати Трампа.

Від економічних кроків Трампа “знепритомнів” навіть найближчий союзник американського президента – підприємець Ілон Маск, який уже каже, що США та Європі потрібна безтарифна торгова зона. Водночас Трамп заявляє, що не зацікавлений у переговорах з Європою щодо тарифів і що він не скасовуватиме їх, ”якщо вони не будуть платити нам багато грошей щороку”.

“Зараз гірше бути союзником США, ніж ворогом. Як противник, ти хоча б знаєш, що дістанеш, а бути союзником, а потім отримати ставлення як до супротивника… Цього не можна очікувати, це негарно”, – резюмують у Європі. Тож усе більше схоже на те, що “День визволення” ізолює Америку від великої частини світу, спонукаючи усі інші країни торгувати одна з одною, а не зі Штатами.

Своїми думками щодо наслідків тарифної війни Трампа й інших питань в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився дипломат, надзвичайний і повноважний посол України, представник України при ЄС у 2008-2010 роках Андрій Веселовський.

– Усе виглядає так, що тарифи Трампа об’єднують проти нього друзів та ворогів, зокрема Китай та ЄС, які вже анонсували контрзаходи. Зазначається, що на тлі тарифних ризиків США найближчими тижнями може відбутися зустріч лідерів Китаю та країн ЄС. Чи не здається вам, що відтепер Китай зможе будувати відносини із союзниками США набагато ефективніше й простіше для себе?

– Європейський Союз прагне врятуватися від Трампа, але не хоче стати залежним від Китаю, який, звісно ж, бажає використати цю ситуацію для того, щоб узалежнити більше ЄС від себе економічно. Давайте зараз виступимо спільно, кажуть китайці. Давайте зараз витримаємо цю шалену атаку. Але ви для цього ж не маєте послаблювати нас, а ми не повинні послаблювати вас. Отже, зніміть свої мита, які ви наклали на наші електроавтомобілі. А ми скасуємо мита, які наклали на ваші деякі товари, зокрема продукти харчування, вина, коньяки чи ще щось. Непогана пропозиція, але у ній не вистачає кількох елементів. Наприклад, а що зробить у цьому випадку Індія, четверта економіка світу? А що зроблять Бразилія, Нігерія, ПАР? Тобто, якщо всі ці, скажімо так, регіональні лідери залучаються до спільної позиції Європейського Союзу та Китаю, розділяють із ними їхню точку зору й так само діють, то тоді зрозуміло, що спільна позиція ЄС і КНР виграє у Трампа однозначно. Але чи зроблять вони так? Той самий приклад В’єтнаму, який пішов на переговори із США, показує, що можуть і не зробити.

Чи можна вірити Китаю у його обіцянках співпрацювати з ЄС, але не використовувати цей момент для того, щоб захопити його економіку ще більше? Ми ж не забуваємо, що експорт Китаю у Європейський Союз удвічі більший, ніж імпорт Китаю з Євросоюзу. Отже, у мене є сумнів, що європейці погодяться на серйозне поглиблення відносин із Китаєм зараз для того, щоб відіграти американські проблеми. У мене є також застереження щодо спільної позиції європейців – чи буде вона достатньо сильною у відповідь на американські тарифні санкції. Тому що є Італія, яка цього не хоче, тому що є лідер Угорщини Віктор Орбан, який продасться за будь-що будь-кому. Є дуже серйозні проамериканські інтереси в Північної Європи, яка боїться за свою незалежність через фактор Російської Федерації. І тому вони більше покладаються не тільки на НАТО, але й на Трампа. Отже, найімовірніше, Європа застосує спільну позицію, спільні санкції, але вони не будуть такими потужними, як американські.

Загалом Трамп дуже щира людина, за прикладом Віктора Януковича, коли його проголосили президентом України, він взяв посвідчення президента в руку, показав, погладив, помацав. Ось воно. Нарешті ви всі у мене тут. Це саме сказав і Дональд Трамп, заявивши, що усі світові лідери відтепер телефонуватимуть йому. Тобто світ жив собі власним життям, де були важливі Сполучені Штати, де був важливий Китай і так далі, і так далі. І, можливо, Аргентина теж була важливою. Тепер ніхто не важливий. Важливий один Дональд Трамп, і йому всі мають телефонувати. Ось це воно і є – задоволення від власного его. Ось вона – мета всієї цієї історії. Тепер світ крутиться довкола Америки Трампа. Весь світ стурбований тим, що він скаже.

– Тобто фактично маємо відкритий рекет через тарифи та намагання отримати суперників по одному. Власне, і Дональд Трамп заявив, що відкритий для зниження тарифів, якщо інші країни матимуть змогу запропонувати щось “феноменальне”.

– Саме так. Адже не можуть усі вони телефонувати разом, а якщо кожен дзвонить окремо, то виходить, він один на один зі Штатами. У такому випадку вони всі слабші. Це те, що потрібно було тим, хто підказував Трампу цю історію. Хто обґрунтовував економічно й організаційно, як усе буде здійснено. Все це тепер відбуватиметься у режимі нон-стоп. Телефонуйте лідеру Трампу, просіть про те й те. А вже Трамп буде вирішувати далі що і як. Наприклад, скаже, ну, добре, ти непогано поводився. Зараз ти пообіцяв купувати більше американських товарів, тому зменшиться тариф. Усе це робитиметься саме в такій формі.

Тому дії Трампа можна кваліфікувати як міжнародний рекет, але нічого незвичного з точки зору історичного процесу в цьому немає. До цього треба було готуватися, про це треба було думати й діяти якимось розумним способом, або зразу лягати в позу й казати “я здаюсь”, або готувати спільну позицію. Світ про це говорив за рік-півтора до перемоги Трампа. Інше питання – чи готувалися достатньо? Ні.

Щодо спротиву, то тут дуже багато залежить від позиції Європейського Союзу. Сьогодні ЄС – це єдина, крім Китаю, велика економічна система, яка не обов’язково, але здатна зіграти спільно. І якщо Європейський Союз матиме спільну позицію, тоді ця конструкція Трампа не спрацює.

– Українське МЗС скаржиться, що “світ захопився торговельними війнами та забув про Україну”. Голова українського МЗС Андрій Сибіга закликав “не втрачати фокусу” з України. За його словами, увага ЗМІ та політиків змістилася у бік мит й економічних протистоянь, але “у Європі все ще триває повномасштабна війна”.

– Звичайно, ця ситуація вплинула на ставлення багатьох країн до війни в Україні, адже власні проблеми завжди ближче до тіла, але й до цього ставлення багатьох було неоднозначним. Я не хочу говорити, що це так має бути. Це погано, але так сталося. Єдине, що в цьому плані можна сказати, що війна триватиме, а тарифна лихоманка швидко мине. 9 квітня буде остаточно затверджено позицію Європейського Союзу щодо відповіді на тарифи з боку Штатів. І після цього всі європейські економіки отримають передбачуваність. Краще ділитимуться власними ресурсами. Зокрема у частині бюджету, яку вони виділяють на допомогу Україні.

– Останні кроки Дональда Трампа викликали масове невдоволення американців. У суботу, 5 квітня, країною прокотилася хвиля протесту. Кампанія під назвою “Руки геть” охопила всі 50 штатів і стала найбільшою від моменту інавгурації Трампа. Люди протестували не тільки у США, але й у Канаді, Мексиці, Німеччині, Франції та Великій Британії, висловлюючи невдоволення торговельною війною, яку розпочав президент США. Зі свого боку, конгресмен-демократ Ел Грін заявив на мітингу у Вашингтоні, що протягом 30 днів подасть позов про імпічмент Трампу, оскільки той “не заслуговує” довіри та посади президента США.

– З імпічментом просто. У кожному парламенті світу є кілька фріків, які створюють галас, котрий нічого не вирішує. Такі є і в Палаті представників Сполучених Штатів. Ті люди, які говорять про імпічмент серйозно й роблять з цього собі, так би мовити, славу, визнання, вони є такими фріками. Це не має жодного значення. Це навіть посилює виборчу базу чинного президента Трампа.

Щодо протестів, які відбулись, то вони матимуть вплив тільки тоді, коли триватимуть кілька місяців. І якщо кількість людей на цих протестах не зменшуватиметься. Слабкою ланкою у цих протестах є те, що вони збирають людей із різних таборів, із різними переконаннями, з різним порядком денними. Тут є і соціалісти, і захисники Палестини, і ті, хто підтримує Україну, й ті, хто її не підтримує. Тут є студенти, є пенсіонери тощо. Тому цю коаліцію дуже легко розвалити, діючи на кожен сегмент окремо, пропагандою зокрема. Тому їхній вплив вагомий, але, на мій погляд, сьогодні зібрати ту масу, яка б реально вплинула на політику президента і його команди в американському суспільстві, неможливо. Бо така сама маса може вийти й сказати: ні, а ми цілком “за”, і все це вигадки, і ви провокатори, і так далі. Тобто, коли наслідки дій Трампа у сфері тарифів розпочнуть негативно позначатися на життєвому рівні середнього американця, тоді частина республіканців, які зараз абсолютно підтримують свого президента, перейдуть на протилежну лінію.

– Щодо взаємовідносин Сполучених Штатів і Росії. З одного боку, Трамп заявив, що, на його думку, і Путін, і Зеленський готові до угоди щодо України, та продовжує не помічати російський ігнор стосовно власних пропозицій. З іншого боку, держсекретар США Марко Рубіо запевнив, що Путіну “доведеться схвалити рішення”. За його словами, Україна показала свою готовність до припинення війни, а закінчитися вона має “прийнятним для обох сторін” рішенням:

“Якщо буде тактика затягування, ми не будемо в цьому зацікавлені, Трамп не братиме участі у безкінченних переговорах. Ми скоро будемо знати, чи серйозно Росія ставиться до миру. Якщо так – чудово, якщо ні – потрібно буде переоцінювати наше становище й те, що ми робитимемо. І час уже підходить, Конгрес уже почав працювати над законопроєктом про санкції – і тиск зростатиме”. Дехто розцінює ці слова як фактичний ультиматум Путіну.

– Я не думаю, що це ультиматум. Ми не маємо забувати, що оточення Трампа складається загалом із двох головних таборів. Один із них – це більш-менш реалісти. Вони підтримують Трампа, але реалістично дивляться на ситуацію у світі й на те, що можливо. Друга частина команди Трампа – ідеологічні прибічники. Це ті, які кажуть вперед усьому, що запропонує Трамп, незважаючи ні на що.

До реалістів належать Марко Рубіо, радник із нацбезпеки Майк Волтц. До другої належать люди типу віцепрезидента Венса, міністра оборони Гегсета. Тому я розцінюю ось цю заяву Рубіо значною мірою для прояснення ситуації його можливостей, а не як пряму вказівку президента США. Він вважає, що Росія веде неправильну гру й вона має бути покарана. Тобто, на мій погляд, це не слова Трампа.

– Тобто президент США все ще лояльно ставиться до Путіна й готовий чекати на якісь рішення Кремля?

– Не чекати, а готовий отримати те, що він хоче, а саме – певне об’єднання з Російською Федерацією проти Китайської Народної Республіки.

– Але ж це навряд чи можливо…

– Безперечно. Але Трамп і команда ідеологістів вважають, що це можливо. Чим хочуть налякати Китай, але той не боїться.

– Конгрес у певний спосіб може вплинути на позицію Трампа щодо Росії і війни в Україні. 25 сенаторів-республіканців і 24 сенатори-демократи внесли законопроєкт про нові санкції США проти Росії. Документ ще офіційно не розглядають, але ж маємо двопартійну підтримку в питанні протидії Росії.

– На мій погляд, ця двопартійна група та проєкт резолюції, який вони внесли, – це спільне рішення адміністрації Трампа і тих конгресменів, які вважають, що Америка не повинна аж так круто домовлятися з Росією. Чому спільне рішення? Тому що голоси незадоволення, які є у Конгресі, Трамп не може ігнорувати. Якщо ти ігноруєш, то їхня кількість може зростати, а вибори через півтора року, навіть менше. Тому він буде якось їм давати “солодкі пігулки”, щоб вони не дуже на нього нападали через його політику щодо РФ.