Новини України

Верховна Рада готується до другого читання нової редакції закону “Про публічні закупівлі” №11520, який уряд підготував відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом. І найпринциповішим моментом у цьому документі є збалансування вартості товарів і послуг із якістю.

Про це в інтерв’ю “Телеграфу” розповіла заступниця міністра економіки Надія Бігун. Вона пояснила складність із впровадженням змін.

— Проєкт закону містить багато змін. Але основний виклик, на який ми намагаємось відповідати цим законопроєктом, полягає у тому, що зараз в Prozorro основна процедура — відкриті торги і закупівля тільки за найнижчою ціною. Про цей момент нам вже багато років говорять європейці. Цей підхід зрозумілий і правильний, але мають бути не тільки відкриті торги за найнижчою ціною, — каже чиновниця.

За її словами, європейці від нас очікують впровадження додаткових складніших закупівельних інструментів і процедур.

— В новому законопроєкті є перелік нових процедур: відкриті торги з обмеженою участю, динамічні системи закупівель, інноваційне партнерство, конкурси проєктів для дизайну. Одночасно з цим ми підсилюємо застосування інструментів, які дозволяють змістити фокус з того, щоб купувати за найнижчою ціною до того, аби купувати баланс “якість-ціна”. І враховувати [на держзакупівлях] цей баланс, — пояснює заступниця міністра економіки.

Вона додає, що особливо гостро це проявляється із недобудовами, занедбаними проєктами, по яких після зриву контрактів проводять повторні тендери, і в підсумку ціна може зростати в 10 разів.

— Або йдеться про таку низьку якість виконання договору, що через два-три роки вже все треба переробляти. Зараз цей ризик також не враховується. Наприклад, коли відремонтували станцію метро, а через два тижні почала плитка відпадати. Або це стосується будівництва доріг. Треба ж так навчитися робити дороги, щоб вони потім 10 років стояли. Потрібно закуповувати дороги з обслуговуванням. Це складніше, аніж просто закуповувати по найнижчій ціні, — каже Надія Бігун.

За її словами, Євросоюз давно почав відходити від практики, коли товар чи послуга купується за найнижчою ціною.

— Адже за великим рахунком це практика “купувати китайське” (в узагальнювальному сенсі, якщо звузити). Якщо рухатися тільки шляхом, мовляв, давайте будемо купувати найдешевше, то це означатиме, що в якійсь перспективі будемо завжди купувати “китайське”. Якщо хочемо, щоб у нас не тільки дешеві [низькоякісні] пропозиції були, треба рухатися, щоб враховувати й інші фактори. Наприклад, чи повноцінно суб’єкт господарювання (учасник торгів. — Ред.) сплачує податки, чи уникає оподаткування, — підсумувала заступниця міністра.