Новини України

Колишній міністр оборони Словаччини Ярослав Надь у відвертому інтерв’ю “Телеграфу” ділиться своїм баченням складних викликів, з якими стикається його країна. Поряд з обговоренням ролі Словаччини як члена НАТО у підтримці України, Надь торкається і питань проросійської риторики уряду Роберта Фіцо та президента Петера Пеллегріні, яка загрожує стабільності регіону. Він також застерігає про можливість ядерного удару з боку Росії, підкреслюючи його потенційні загрози для всього світу.

Як може вплинути проросійська політика на майбутнє Європи, і які шанси на безпеку в умовах глобальної нестабільності? Читайте в нашому інтерв’ю, щоб дізнатися більше про перспективи перемоги України та виклики, що стоять на шляху до цього.

“Захід боїться божевільного режиму в Москві”

– 21 листопада Росія нібито випробувала новий вид зброї по Україні — балістичну ракету “Орєшнік”, яку навіть називали міжконтинентальною. Сам Путін стверджує, що це відповідь на атаки британською й американською зброєю. Яка нарешті має бути відповідь НАТО?

– Я прочитав офіційну заяву НАТО, яка стверджує, що, як тільки НАТО буде атаковано російською зброєю, вони негайно знищать усі точки запуску. Але Альянс не буде залучений у війну між Росією та Україною.

З іншого боку, це не є цілком чесним. Так, майже всі країни НАТО та ЄС допомагають Україні з військовим потенціалом, який у них є, включаючи зброю, боєприпаси, поради, фінансову підтримку, і це має продовжуватися. Ця допомога повинна бути навіть більшою, ніж є наразі, тому що цілком очевидно, що Україна є жертвою російської агресії.

– Чи вірите ви в те, що Росія буде бити по об’єктах НАТО, через дозвіл США Україні стріляти вглиб РФ?

– Це було б найбільшою помилкою Путіна. Адже військовий потенціал країн НАТО набагато вищий, ніж потенціал Росії.

Другий момент полягає в тому, що саме Росія стверджує, що НАТО залучено у війну, тому що це політична риторика, яку Путін використовує для своєї внутрішньої аудиторії. Але насправді НАТО не залучено. Я досить критичний, що допомога, яку країни НАТО надають Україні, навіть не складає 1% від військового потенціалу, який мають країни Альянсу. Якби ця допомога була на рівні 2 або 3 відсотків, Україна досить легко виграла б цю війну.

– Поясніть, чому Альянс не наважується на різкі рішення щодо РФ? Невже НАТО готове програти диктатурам?

– У нас є досвід з минулого. Якщо повернутися до Другої світової війни, то країни на Заході також не діяли рішуче проти Гітлера. Можна згадати, що Гітлер захопив половину Польщі, потім Франції, Чехії, Австрії, і, знаєте, сильні держави все ще, так би мовити, чекали кращих часів. Але відразу, як тільки вони були атаковані, Велика Британія атакована Німеччиною чи США атаковані Японією, ці країни вирішили втрутитися. Вони очікували, що Гітлер якось зупиниться.

Те саме, на мою думку, стосується Путіна. Він атакував Грузію, потім відбулася анексія Криму. Захід неохоче реагував – були деякі санкції, але дуже м’які, і відповідь не була сміливою. У 2022 році Путін атакував територію України. Скажімо, він навіть не ховався, як це було у випадку з Кримом. І тоді демократичний світ почав розуміти, що це серйозна проблема.

Але знову ж таки, якщо порівняти першу реакцію демократичного світу на Заході з теперішньою ситуацією, підтримка за ці два з половиною роки значно зросла. Якби Захід відреагував негайно на рівні, на якому він реагує зараз, ситуація була б набагато кращою для України.

Я вважаю, що Захід обережний. Він хоче дотримуватися певного балансу, тому що боїться божевільного режиму в Москві, на що там здатні. Але з іншого боку, я вірю, що єдина відповідь, яку Путін розуміє, це сила, це смілива реакція Заходу.

“Ми всі знали, за пів року, що Росія атакує Україну”

– Чи погоджуєтесь ви з тим, що з участю військ КНДР у війні проти України РФ розпочала Третю світову війну?

– Це було б дуже великим спрощенням сказати, що Третя світова війна розпочалася. Але так, Путін вирішив залучити ще одного а́ктора і ядерну державу. Це справжня ескалація. Країни, які підтримують Україну, повинні значно на це відреагувати. Адже північнокорейські солдати здобудуть певний досвід, які потім можуть використати в можливій атаці проти Південної Кореї. І Південна Корея це знає, і також США та НАТО це знають.

– Як війна в Україні може зараз закінчитися і чи вірите ви не лише в закінчення війни, а й у перемогу України? Чи підтримає нас Дональд Трамп?

– Це складне питання. Перше питання полягає в тому, що означає перемога України? Для мене перемога України — це повернення територій, які Росія незаконно захопила, включаючи Крим, і вихід російських військових з території України. Плюс не слід забувати, що Росія має заплатити за все, що вона зробила, за все, що вона зруйнувала, за тисячі людей, яких вона вбила в Україні. Тож це була б перемога і це була б справедливість.

Тепер — як досягти цієї перемоги. Єдиний можливий шлях — це показати, що Західний світ єдиний у підтримці України, щоб Путін зрозумів, що навіть за участі Північної Кореї, закликання усіх ув’язнених у своїй країні йти воювати, спроби отримати військову допомогу з Ірану та з Північної Кореї він не може досягти цілей, які оголосив. І так, дозвольте нагадати, що, коли війна розпочалася, він очікував трьох-п’ятиденну спеціальну військову операцію і з того моменту кілька разів оголошував стратегічні цілі, які він має, і нічого з цього не досяг. Але зараз ситуація для України не є легкою.

Моя особиста думка: ситуація значно зміниться за президента Трампа, коли він вступить на посаду. На відміну від Байдена дуже важко зрозуміти думки нового президента. Ми пам’ятаємо, що в деяких сферах Трамп був успішним. Збільшення оборонних бюджетів у європейських країнах НАТО — це був його вдалий проєкт, на мою думку. Але з іншого боку, у нього була дивна зустріч з лідером Північної Кореї. Тому важко сказати, що буде зараз.

Я припускаю, що Трамп дасть шанс Путіну відступити, і, якщо його не задовольнить ця пропозиція, тоді, ймовірно, він допоможе Україні ще більше.