Новини України

55-річний Сергій Краснов – майстер спорту України з велоспорту організував збір коштів на підтримку переселенців із Херсонщини.

За 23 дні спортсмен проїхав на двоколісному дистанцію всесвітньо відомої велогонки “Тур де Франс” по українських дорогах. А це — майже 3500 кілометрів! Мета — підтримати мешканців Херсонщини, які постраждали від російської агресії. 

“Я виріс та прожив 35 років у Новій Каховці. Саме там займався велосипедним спортом, здобував призові місця на змаганнях. Потім через життєві обставини зробив велику паузу у спорті, переїхав до Одеси й більше часу приділяв роботі та родині. Але в якийсь момент зрозумів, що не можу без велосипеда, тому повернувся до щоденних тренувань. Через вік виступаю вже як аматор на різноманітних чемпіонатах як всеукраїнського, так і міжнародного рівнів, — розповідає Сергій Краснов. — 24 лютого 2022 року моє місто окупували росіяни. Серце обливалося кров’ю, адже там залишилася мати та інші родичі. Згодом, на щастя, вдалось їх вивезти на безпечну територію”. 

За словами співрозмовника, йому дуже болить ситуація на рідній Херсонщині. Тому вирішив влаштувати благодійний велозабіг, аби зібрати кошти переселенцям і тим, хто вимушено залишився в окупації. 

Готувався до благодійного заїзду приблизно вісім місяців, ретельно складаючи перелік міст, які планував відвідати. А приурочив старт до початку щорічних змагань “Тур де Франс”, де маршрут має протяжність 3500 кілометрів. Розпочав благодійний велозабіг наприкінці червня в Одесі. Після чого вирушив до Херсону. 

“Коли ночував у готелі, то неподалік пролунало приблизно 20 вибухів. Емоції були ще ті. А наступного дня поїхав велосипедом у центр Херсону. І там не було жодної душі, машини. Вкрай важка картина, бо зазвичай влітку місто переповнене туристами, — додає Сергій Краснов. — Із Херсону повернувся в Одесу, після чого попрямував у бік Кропивницького, Миколаєва, Кривого Рогу. Проїхав Дніпро, Кременчук, Черкаси, Київ, Бучу, Бородянку, Гостомель, Житомир, Хмельницький, Вінницю, Умань і за 23 дні фінішував у Одесі. Щодня долав мінімум 130 кілометрів, а бувало й по 220. Робив тільки декілька разів санітарні зупинки. Виїжджав о п’ятій ранку, коли ще не було шаленої спеки. Люди позитивно реагували на мою ініціативу. Хтось пропонував їжу, інші давали кошти, коли дізнавалися мету збору. Також у соцмережах я розмістив реквізити для донатів. Наразі вдалося зібрати понад 12 тисяч гривень. Але збір продовжується, адже чи не щодня отримую запити від людей про допомогу”.