Новини України

Приватні військові компанії (ПВК) для низки країн світу стали унікальним інструментом реалізації їх зовнішньої політики, в тому числі при виконанні чутливих завдань держави. Повномасштабне російське вторгнення та посилення гібридних викликів у світі актуалізували питання створення власної версії таких спеціалізованих структур на території нашої держави.

Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про міжнародні оборонні компанії в Україні. Таким чином, вже сьогодні закладається фундамент для вирішення одразу кількох ключових питань, що постануть перед керівництвом держави після демобілізації військових та закінчення війни з агресором.

Нові реалії – нові рішення

Серед основних причин легалізації ПВК в Україні автори документу називають збільшення кількості колишніх військовослужбовців в Україні, потребу в групах швидкого реагування з числа досвідчених учасників бойових дій та додаткових надходжень до бюджету, збільшення кількості робочих місць в Україні, а також соціальний фактор (відсутність роботи для чоловіків, поширення неліцензованої зброї, адаптація військових тощо). «Післявоєнний стан економіки України, на який будуть покладені завдання із відбудови населених пунктів, об’єктів інфраструктури, проведення реформ на різних рівнях, – потребуватиме стабільності у секторі безпеки, додаткових інвестицій та надходжень до державного бюджету», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону, ініціатором якого виступив народний депутат Сергій Гривко.

Захист та оборона стратегічних об’єктів, конвоювання важливих вантажів, військова розвідка та інформаційні операції, навчання військовій справі та формування ефективних підрозділів, участь у ліквідації ворогів держави – це ті задачі, які під силу ПВК. Зазначимо, що такі структури ніколи не називають себе «ПВК», а позиціонуються як «консалтингові компанії», які надають послуги у сфері охорони, супроводження, конвоювання, а також працюють як інструктори та консультанти. Ба більше, вони працюють під кураторством та у тісній співпраці із Міноборони та спецслужбами країни походження, а також перебувають у постійній комунікації з військовими держав, завдання яких виконують.

Законодавчий нюанс

Оборонна компанія за межами України змогла б забезпечити безпеку і безперешкодну діяльність будь-якого підприємства, яке було б створено за рахунок іноземних інвестицій. Та поки що мова про створення власне українських ПВК не йде, зазначає член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко. «В законопроєкт доданий один рядок, що міжнародні військові компанії, якщо реєструються в Україні, мають отримувати відповідні ліцензії. Таке хочуть прописати в чинне законодавство. Але у нас і так діє взаємовизнання сертифікатів чи ліцензій і багатьох інших речей. Якщо компанія, яка займається сек’юріті у Німеччині, Франції, Великобританії чи США відкриває свої філіали, то вона і так діє по законодавству України. Не можливо двічі ліцензувати те, що вже визнається чинним законодавством України. Інше діло певні дозволи, бо це специфічна сфера», – сказав «ЕН» парламентарій.

Водночас, за його словами, діяльність ПВК дуже актуальна на сьогоднішній день історія. «Досвідчені українські хлопці, які сьогодні захищають територіальну цілісність країни, після війни зможуть реалізувати здобуті навички та вміння у військовій справі, працюючи в сфері морських вантажоперевезень, зможуть знайти роботу в охороні об’єктів нафтопереробної галузі та її транспортуванні, охороні морських портів чи стратегічно важливих підприємств. Чому б не дати їм таку можливість?», – зазначив Івченко.

Він звертає увагу, що робота ПВК фактично курується та фінансується урядами впливових держав світу, що в нинішній умовах для України видається практично неможливим. «Так як стабільність у світі та світовий порядок забезпечують такі країни як США, Великобританія, Франція та Німеччина, стовпи демократії та демократичних цінностей, то їхні уряди фактично і координують роботу ПВК, даючи контракти в інших країнах, де потрібна така допомога. Я не вірю у створення українських ПВК у зв’язку з тим, що ці структури мають оплачуватися кимось. Тобто, якщо навіть буде створена військова компанія в Україні, то хто цей інвестор? У нас поки що немає таких грошей, щоб проводити подібне фінансування, без діючих контрактів або співпраці з чинними владами вищеперерахований країн. По-друге, нас ніхто не пустить ні на яку територію, оскільки присутність ПВК у тій чи іншій країні, скоріше за все, буде куруватися, зокрема, США. Якщо американці не погодять взяти українську компанію, наприклад, в Африку, то ніхто їм не надасть відповідні контракти і не допустить на цю територію. Тому що це великі кошти, це цілі контингенти, які пересуваються. Вони мають вертольоти, ПЗРК, контрбатареї, навчених солдатів, бронемашини і т.д. Це така собі мініармія. Але українські військові у співпраці з американцями, використовуючи американські ліцензії, а це фактично уряд США, в таке я вірю», – додав він.

Західний досвід ПВК

Найбільш відомі у світі американські, британські, французькі та російські ПВК. Вони виконують завдання, які вважаються занадто ризикованими для державних структур. При цьому держава, як правило, не піклується про співробітників ПВК так як про військовослужбовців своїх Збройних Сил (ЗС). ПВК є зручним механізмом реалізації зовнішньої політики впливових країн світу без залучення регулярної армії з декількох причин. По – перше, це відсутність бюрократії. По – друге, такі підрозділи мають дуже високу мобільність. По-третє, діяльність ПВК не помітна. Однак існують і певні недоліки. Статус співробітників ПВК, попри те, що їхня діяльність регулюється вже чинними нормами міжнародного та національного права, є сірою зоною у правовому регулюванні, тому інколи вони перебувають поза законом тієї країни, у якій виконують визначені бойові завдання. І при нештатних ситуаціях, навіть якщо контракт укладений під кураторством уряду чи спецслужб, боєць втрачає офіційний статус, а замовник може від нього відмовитись.

Якщо взяти досвід західних держав, то він передбачає використання ПВК, або консалтингових компаній для підготовки союзних сил та охорони дипломатичних установ і промислових об’єктів, а також надання консультацій щодо організації та управління армією. При чому, саме консультаційні послуги є основною функцією ПВК у більшості завдань. Між тим, у США, де вже сформувалась десятилітня традиція діяльності таки структур, існує конкуренція між ПВК та ЗС, зокрема, Силами Спеціальних Операцій (ССО). Рекрутингові центри ПВК пропонують хороші умови та конкурують за досвідченого та добре підготовленого бійця. До того ж, завдяки невеликій чисельності підрозділів ПВК, їх забезпечення значно краще у порівнянні з більшістю підрозділів регулярної армії.

Особливості роботи ПВК в росії

В росії, діяльність якої повністю змінила світосприйняття ПВК серед суспільства, найбільш розпіареною військовою та інформаційною машиною є ПВК «Вагнер». Спочатку структура була створена згідно із законодавством. Адже в Росії, як і в багатьох інших країнах, допускається існування таких формувань. Зазначимо, її створив у 2013 році Дмитро Уткін. Це колишній військовий, який мав позивний «Вагнер». Тому так і назвали ПВК. Але, розуміючи, що в Росії просто так нічого не відбувається, згодом із ПВК перетворили на спеціальний підрозділ для ФСБ, який навіть працює з Головним управлінням розвідки РФ. А воно є структурою Генштабу. Маскуючись під звичайну ПВК, вони почали роботу в Сирії та інших країнах. А потім і в Україні (з 2014 року). Тобто із задумки ПВК структура трансформувався до фактичного центру пошуку найманців та стимулювання виконання ними різноманітних злочинів.

Та це далеко не єдина подібна структура в рф. Тут діють до 30 таких структур, які працюють у різних точках світу. Основним полем діяльності росіян залишається Африка та Близький Схід. Але є окремі контракти у Південній Америці та Південно-Східній Азії. Щодо участі ВПК «Вагнер» в Україні, то основною тактикою для цих груп була обрана підготовка військових та дії малими штурмовими групами, що показало найбільшу ефективність. Штурмові завдання застосовуються після атак піхоти з десятками одиниць бронетехніки. І коли масована атака забирає багато сил та ресурсів в українських оборонців, позиції штурмують вже добре підготовлені та озброєні загони ПВК. Тож Кремль активно формує нові ПВК.

«Дані свідчать, що зараз активно пішов розвиток ПВК в рф, в тому числі в окупованому Криму. Поки вона не проявилася де буде діяти, але ми бачимо, що тактика дій «Вагнера» мала певні успіхи. Всі успіхи рф в Донецькій та Луганській області (Лисичанск, Попасне, Соледар, Бахмут) – це все «Вагнер». Так, з підтримки регулярних сил росії, але тактика їх дій дала певний результат. Те, що зараз бачимо на фронті… Це оці штурмові загони Z, штурмові загони V та інші – це маленькі штурмові роти, наприклад по 110 осіб, які підготовлені для того, щоб вести військові дії малими групами. І ця тактика дає певний успіх, дозволяє досягти результату. За нашими прогнозами, така тактика рф буде продовжуватися», – зазначав заступник начальника ГУР МО України Вадим Скібіцький в ефірі програми «Security Talks» ведучому Валентину Бадраку.

ПВК як новий елемент військової стратегії України

За словами полковника ЗСУ Михайла Каморянського, використання в Україні ПВК може суттєво розширити потенціал держави. Зокрема, у підготовці спецпризначенців високого рівня майстерності для виконання військових місій вже цієї війни, а після її закінчення стати інструментом реалізації інтересів держави в інших регіонах світу.

Досвід українсько-російської війни свідчить про те, що створення ПВК сьогодні надзвичайно актуальне питання. Врешті, це дасть змогу вирішувати завдання поза межами держави, в її інтересах, без підтвердженого втручання військово-політичного керівництва України. Велика кількість ветеранів війни зможе реалізувати свій потенціал за призначенням, – сказав «ЕН» військовослужбовець

. За його словами, якщо застосовувати ПВК в Україні на користь держави вже сьогодні, то їх співробітники могли б супроводжувати західну військову допомогу від кордону до військових частин та ділянок фронту, зменшуючи, таким чином, навантаження на поліцію та підрозділи ВСП, зробивши цей процес набагато швидшим. Крім цього, ПВК можуть стати для України інструментом у пошуку та ліквідації ворогів держави. «Мова йде не тільки про політичне керівництво росії, але і про зрадників та колаборантів, які втекли до третіх країн і переховуються», – додав він.

На сьогодні в Україні існує лише одна компанія, що надає послуги саме військового консалтингу – це компанія «Омега Консалтинг Груп». Але її робота вкрай неврегульована, що не дозволяє отримувати контракти від державних структур та урядових відомств. Підготовка підрозділів ТРО чи інших частин відбувається за кошти самої ПВК, з її власної ініціативи, що не дає можливості проводити довготривалу підготовку за розробленими програмами через вичерпність приватних ресурсів, не кажучи про утримання професійних інструкторів та подальший розвиток.

За словами її керівника Андрія Кебкало, сьогодні ставлення до ПВК в Україні є скоріше наслідком неприємного досвіду минулого та побоювань того, що такі структури стануть обслуговувати інтереси олігархічних кланів, а не діяти в інтересах держави.

У цивілізованих країнах навіть думки не виникає, що ПВК може підпорядковуватися якомусь олігарху і працювати в інтересах приватних осіб і, не дай боже, намагатися усунути владу чи ще щось. Засновнику американської ПВК «Blackwater» Еріку Прінсу навіть в голову не приходить така опція, що він колись може свою компанію використати проти влади і усунути уряд чи змінити президента Байдена на Трампа», – сказав він в ефірі програми «Війна та зброя» на телеканалі Espreso.TV.

За словами Кебкало, протистояння, яке свого часу мало місце в Україні навколо зміни керівництва компанії «Укртранснафта» за участі олігарха Ігоря Коломойського, не стосується безпосередньо ПВК.

Це не моя проблема, що в нас силові структури дозволяють, щоб в Україні діяли незаконні збройні формування, які можуть заходити на якісь підприємства та чинити протиправні дії. ПВК – це юридична особа. Такі структури вже не можна розглядати як незаконне угрупування. Тому що є реєстрація. По-друге, український менталітет. Подивіться на події 2014 року. Людям не сподобалось те, що відбувалось в країні. Саме тоді держава втратила монополію на силу. Президент Янукович втік з України і ми цього досягли за допомогою населення, а не за допомогою ПВК. Я не пам’ятаю в Україні якихось випадків де б ПВК були задіяні в незаконних заходах. Тобто побоювання абсолютно необґрунтовані. ПВК – це інструмент держави, а не інструмент проти держави, – додав Андрій Кебало .

Що необхідно зробити?

Запровадження в Україні ПВК можливе лише після внесення поправок в чинне законодавство. Експерти нагадують, що у стінах ВР раніше відпрацьовувався законопроєкт, що стосувався діяльності таких структур. Це проєкт Закону України «Про консалтингову діяльність», який і досі перебуває на розгляді в комітеті Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Крім цього, на початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року був прийнятий Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України». Подібний закон можна було б прийняти в розрізі ПВК щодо їх участі в захисті держави. Ще один крок на шляху інтеграції військових консалтингових компаній у систему оборони держави – це внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву». Нагадаємо, в документі вже визначені суб’єкти з питань підготовки і ведення національного спротиву. Є положення про діяльність територіальної оборони (ТРО), добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) та рух опору. Тож логічно було б включити до цього переліку і положення про ПВК.

За словами заступника секретаря РНБО (2019-2020 рр), генерал-майора запасу ЗСУ Сергія Кривоноса, нині армійські навчальні центри перевантажені, а сержанти та офіцери у частинах мусять виконувати не лише свої прямі обов’язки, але і покращувати уміння своїх бійців. На його думку, саме ПВК здатні суттєво покращити ситуацію з підготовкою та ефективністю підрозділів на передовій. «А у нас виходить, що за рахунок того, що командир взводу ще не виріс, і йому треба рости самому, мусить навчати інших. Це величезна проблема і її треба вирішувати. І її ми могли б вирішити за рахунок цих ПВК. Все одно ми до цього прийдемо. Коли сотні тисяч після нашої перемоги повернуться з фронту, деяка частина з них не зможе себе задіяти. Не всі ті, хто стали воїнами, заново зможуть стати гречкосіями. Треба це розуміти і завдання держави дати спроможність людині, яка вміє воювати залишитися воїном і на цьому заробляти гроші для себе, платити податки державі і не створювати небезпеку для держави», – резюмував він.